Трансміграція в гарматне м'ясо, для реабілітації лиходія

Розділ 14

На виході учні секти Шао Ян робили перекличку, і, оглянувши трави «Золота Зірка» та енергетичні камені, зібрані групою Лін Ся, вони записали їхню кількість і якість. Лін Ся обережно пробігся очима по тому, що було написано на решті сторінки: більшість людей принесли приблизно стільки ж, скільки й вони, але дехто приніс набагато більше духовних трав і каміння. Наприклад, людина, на ім’я Сю Янь, яка була в списку прямо перед ними, не тільки знайшла енергетичні камені й духовні трави, але і зловила магічного звіра третього рівня.

Коли вони зайшли в зону відпочинку, там уже було приблизно шістдесят-сімдесят людей, серед яких був юнак із довгим мечем на спині, який раніше бився з Ю Джи Дзюе. Лін Ся почув, що хтось назвав його Сю Янем, і тільки зараз дізнався його ім’я.

Сю Янь посміхнувся кутиком губ, побачивши їх трьох:

— Я не очікував, що ви троє зможете сюди зайти. Гадаю, вам пощастило і просто не довелося тікати на півдорозі з талісманом телепортації.

Зіткнувшись із таким безмозким напівдорослим юнаком, який міг у будь-який момент перетворитися на бійцівського півня, Лін Ся проігнорував його, наче той був повітрям, пройшов повз і сів за порожній столик у глибині залу. Кожен, хто потрапляв до цього місця, майже гарантовано стануть членами секти Шао Ян, тож усі учні, що стояли поруч, ставилися до них набагато ввічливіше, і щойно вони сіли, до них підійшли, подавши чай і закуски.

Напої та посуд були дуже вишуканими, а закуски готувалися на основі духовних трав, які бадьорили та відновлювали, тому після того, як вони їх з’їли, витрачені фізичні сили почали повільно повертатися. Випивши чашку чаю, Лін Ся відчув, що його енергія значно зросла, а потім з’їв кілька закусок.

Сон Сяо Ху був настільки голодний, що не міг втриматися і їв більш грубо та швидко. Коли Сю Янь побачив це, він тихо засміявся:

— Воістину, не можна зробити шовковий гаманець зі свинячого вуха! Якийсь селюк насправді захотів вдосконалюватися у великій секті, як смішно!

Лін Ся був досить байдужим до цих слів, але стурбовано поглянув на двох дітей, що сиділи поруч із ним. Забудькуватий Сон Сяо Ху був настільки захоплений їжею, що зовсім не підозрював, що Сю Янь говорить про нього. Хоча Ю Джи Дзюе також був голодний, його постава була, як завжди, граціозною, а якщо не звертати уваги на його дешевий одяг, то він дійсно мав вигляд спадкоємця з впливової родини. Але найбільше Лін Ся потішило те, що навіть почувши ці провокаційні слова, Ю Джи Дзюе залишався таким же спокійним, як і раніше. Схоже, що вибравшись із дому та побачивши світ, цей хлопець дуже подорослішав, порівнюючи з їхньою першою зустріччю…