Трансміграція в гарматне м'ясо, для реабілітації лиходія

Розділ 26

Першою думкою Лін Ся було взяти тих двох дітей, зібрати речі та вирушити в дорогу, але наскільки це було можливим? Прямо зараз Сон Сяо Ху виконував завдання в іншому місці, і, крім того, втеча найімовірніше викликала б в інших підозри.

У цьому світі не існує такого поняття, як «один вчитель на все життя», і поки людина отримує дозвіл від свого теперішнього вчителя, вона може стати учнем кількох могутніших заклиначів. Однак, якщо хтось піде, не отримавши дозволу, його вважатимуть зрадником, і від того моменту він заслуговуватиме на зневагу та презирство з боку інших праведних заклиначів.

Важкий камінь лежав у нього на серці, але водночас він втішав себе тим, що принаймні в цю епоху не існувало технологій для аналізу відбитків пальців. Їхні супротивники можуть навіть не знайти тіло Шан Яна.

Угамувавши себе таким чином, Лін Ся нарешті заспокоївся і пішов за іншими учнями павільйону Їнсянь, щоб зібрати свої речі та повернутися. Звісно, найбільше він хвилювався за Ю Джи Дзюе. Ця дитина, вочевидь, не чула цих новин...

Судження Лін Ся виявилися правильними, наразі Ю Джи Дзюе дійсно нічого не знав про майбутніх гостей.

Цей хлопчисько без особливих зусиль опанував техніку володіння мечем, яку інші учні не могли вивчити, і з легкістю перевершив рівень майстерності, на який будь-який інший заклинач витратив би роки. Навіть їхні вічно суворі наставники час від часу відкрито розхвалювали новоприйнятого учня.

Крім того, Ю Джи Дзюе ставився до інших зарозуміло, лише зрідка звертаючись з півслова «старший брате», і фактично зверхньо дивився на світ! Він не розумів, що таке повага до старших!

Так чи інакше, Ю Джи Дзюе нажив собі ворогів у секті Шао Ян. Він не те щоб не помічав цього, але, чорт забирай, його анітрохи не хвилювало, як ці люди ставляться до нього.

В умовах відкритої та прихованої ворожнечі джерел інформації Ю Джи Дзюе майже не мав, хоча сам він не звертав на це уваги. Тому, перебуваючи в цілковитій темряві, він спокійно пішов за групою учнів, щоб привітати цих важливих гостей.

В результаті, побачивши знайомого левостороннього коня і занадто яскравий рожевий одяг, Ю Джи Дзюе першим ділом насупив брови. Він не був таким крихким, як уявляв собі Лін Ся, і, знову побачивши людей з міста Юнь Сяо, особливо Цвей Ю, не відчув жодної провини чи страху у своєму серці. Він відчував лише презирство.