Трансміграція в гарматне м'ясо, для реабілітації лиходія

Розділ 18

Немов боячись, що Лін Ся був недостатньо шокований, учень, який привів його сюди, став поруч і безжально додав:

— Траву Вечірнього Туману потрібно поливати духовно багатою водою з Променистого Цілющого Джерела на вершині гори, звичайна вода не підійде. Пам'ятай, що на одне стебло Трави потрібен один ківш води, не більше, не менше.

— …Старший брате, дякую за настанови, – зітхнув Лін Ся, взяв відра і почав підніматися на гору відповідно до отриманих вказівок.

Трясця! Це все одно, що змушувати коня бігти, але не давати йому їсти! Знаючи, що виконати це завдання за інструкцією неможливо, Лін Ся просто йшов уперед у помірному темпі, збираючи фрукти, які траплялися йому на шляху, і наїдаючись досхочу.

Коли він нарешті знайшов Променисте Цілюще Джерело, Лін Ся був приємно здивований. Вода була світлою і прозорою, сповненою духовною енергією, солодкою на смак і, здавалося, мала здатність знімати втому і поповнювати сили. Він випив більш ніж половину ковша за один раз, а потім наповнив обидва відра.

Два відра були дуже великими, тож Лін Ся незграбно їх переносив. Хоча це не було дуже важко фізично, він не міг уникнути розгойдування і похитування своєї ноші, і до того часу, як він повернувся назад, приблизно чверть води пролилася назовні.

Побачивши незадоволене обличчя учня, що стояв поруч, Лін Ся поспішно нахилився й почав уважно поливати. Одним з його гобі було вирощування рослин і квітів, і на балконі його будинку стояло щонайменше десять різних рослин у горщиках. Від цієї Трави Вечірнього Туману можна було відчути природний аромат, пишний і надзвичайно приємний. Лін Ся поступово зацікавився, але до того часу, як обидва відра спорожніли, він навіть не встиг полити жодного рядка.

Лін Ся випрямився і витер піт. Інші учні також метушилися на лікарському полі, хтось прополював, а хтось сіяв насіння. На відміну від них, наглядач Ґван Сю Дзи був абсолютно безтурботним. Чоловік сидів у павільйоні, пив чай і їв закуски, виглядаючи цілком як стереотипний надзвичайно злий старший майстер. Лін Ся подумки показав йому середній палець.

Так він ходив туди-сюди кілька разів. Незабаром настав полудень. Його одяг повністю промок, і Лін Ся був виснажений, але ділянка трав була полита лише на десяту частину.

Пролунав дзвінок на обід, і всі учні пішли мити руки, а Лін Ся з гірким виглядом потер порожній шлунок. Повз нього проходив наглядач, який побачив, що він стоїть на місці, і одразу ж насупився і прокричав: