Трансміграція в гарматне м'ясо, для реабілітації лиходія

Розділ 16

Лін Ся глибоко вдихнув і вийшов на арену, вдаючи спокій, але насправді його ноги вже трохи підкошувалися.

На відміну від тих могутніх тиранів МС, які правили світом, він був звичайним отаку, який любив сидіти вдома і не мав ані подібних амбіцій, ані бажання домінувати над іншими. З дитинства і дотепер лише в дитячому садку він потрапляв у бійку, та й та закінчилася тим, що його до сліз побив крихітний хлопчик, який був нижчий за нього на зріст…

Звичайно, під поглядами стількох людей йому доводиться робити хоробре обличчя і змушувати себе проходити через це! Зараз Лін Ся чудово розумів, що означає перебувати у скрутному становищі. Особливо коли він побачив довгий меч на спині Сю Яня та сумку на поясі, що містила невідомо які магічні інструменти та зброю, боягузлива сторона його свідомості ще більше загострилася.

На відміну від надзвичайно витривалого Сон Сяо Ху чи обдарованого та розумного Ю Джи Дзюе, він міг покладатися лише на грубу силу... Лін Ся мовчки плакав гіркими сльозами у своєму серці.

Сю Янь ліниво подивився на Лін Ся, наче на нікчемну личинку, не бажаючи навіть витягати меча, та промовив:

— Які б навички ти не мав, використовуй їх усі!

Лін Ся глибоко вдихнув, згадуючи тай чі*, якого він навчився на фізкультурі в коледжі, і урочисто вималював пристойну півдугу перед своїм тілом. Він намагався виглядати врівноваженим і незворушним, пильно дивлячись на свого супротивника і прагнучи приголомшити Сю Яня імпозантною аурою.

*Тайдзицюань (кит. 太極拳 tàijiquán) — буквально Велика межа кулака, або кулак Великої Межі, китайське внутрішнє бойове мистецтво, один із видів ушу. Популярне як оздоровча гімнастика.

Перед цими двома дітьми, як їхній старший брат, він не може здатися без бою, незважаючи ні на що! Коли старійшини брали учнів, здібності були лише частиною того, на що вони звертали увагу, вони також оцінювали енергійність, характер тощо. У будь-якому випадку, він повинен приховувати свої боязкі і слабкі сторони!

Заклиначі, які дивилися на нього, мовчки хитали головами. У цій поставі було настільки багато помилок і прогалин, що хлопця не можна було навіть вважати недосвідченим новобранцем.

Сю Янь розім'яв руки і зап'ястя, його суглоби видали кілька звуків «клац-клац», і, використовуючи всі п'ять пальців, поманив Лін Ся рухом, що означав «підходь». Він спеціалізувався на мечах, але також мав певні навички в інших сферах. Маючи справу з дитиною, хіба йому потрібно було взагалі виймати клинок?