Холодне, вогке, на перший погляд, відкрите приміщення, що слугувало складом удень, цієї ночі перетворилося на погано освітлений майданчик для поганих переговорів поганих хлопців. Чому поганих? Бо вони рідко закінчувалися чимось хорошим, це Алекса втямив з перших днів. І хоч чесний правопорушник завжди дотримається свого слова, куди б ти не пішов, над тобою нависатиме негласне правило "чекай на зраду". Ентоні не так давно почав відправляти його самого на такі зустрічі, та й то лише з перевіреними людьми, а сьогодні Алексі доведеться самотужки вести розмову з чужинцями. І це неабияк лякало. Провал означатиме вірну смерть, навіть без участі братика, саме тому Алекса намагався будь-що вгамувати емоції. Та насправді міг лише сподіватись, що темрява, яка лине з усіх закутків, заховає те, що не повинно натрапити на око гостям.
Час зустрічі стрімголов наближався, про це свідчив циферблат на яскравому екрані смартфона. Алекса вже встиг ретельно оглянути приміщення, оцінити ймовірність засідки, знайти шляхи відступу. На протязі скрипнули височенні металеві двері, й теплий бриз доніс чужий голос. Незабаром почулися і кроки, підлогою витягнулись дві тьмяні постаті, й нарешті показалися їхні власники. Одягнені повністю у чорний, від своїх тіней вони майже не відрізнялись. Востаннє тяжко видихнувши й подумавши, що що швидше закінчить, то швидше побачить Раске, Алекса підвівся, ховаючи телефон до кишені.
— Агов, вилупку! Ти чого тут забув? — реготнув чоловік, що йшов трохи попереду. Він був не набагато вищим за Алексу, проте кремезнішим та сильнішим. На відміну від свого супутника, що був справжнім вайлом. Зброї хлопець поки не помітив, проте ці двоє легко розтрощать йому череп голими руками. Вони думають, перевага на їхньому боці, як завше.
— Тут вирішують справи серйозні чоловіки. Вали звідси, поки можеш. — Мамула підхопив насмішку, сколихнувши повітря вищим голосом, ніж очікував Алекса.
— Як тоді вас занесло сюди? — пробурмотів він, втупившись у підлогу.
— Що ти тявкнув? От виродок, жити набридло? — проричав перший, ступивши крок вперед, проте тут таки збентежено завмер, побачивши знуджений, дещо зухвалий погляд хлопа.
— Ох, які шаблонні фрази. — протягнув Алекса, обвівши усіх присутніх оцінювальним поглядом. — Можна ж вигадати щось оригінальніше, наприклад... Гаразд, забийте. Давайте до справи.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Поза очима
General FictionЩо може бути спільного між хлопцем, що шукає вбивцю свого батька, і хлопчиною, чиє життя перетворилося на суцільну пастку? Оріджинал про стосунки двох хлопців, що живуть по різні сторони закону. Один - поліціянт-стажер, йде стопами вбитого батька, і...
