Змінна свастика

частина 5

Коли вони відкрили двері, там були батьки дівчат, Токимітті і сам директор.
Сен: Т/І, сідай біля Токимітті.
Директор: Тепер розказуйте, що сталося. Т/І?
Т/І: Вони мене побила, через те, що я зустрічаюсь з Дракеном.
Мама Дани: Це той хлопець, який у тебе на стінах?
Дана: Так мамо.
Мама Ен: А за що, то вони тебе побили?
Т/І: Дана сказала, щоб я розталася з ним, я відповіла ні, а вона сказала, щоб дівчата на мене напали. Через деякий час, вона сіла на мене і почала бити по лиці.
Токимітті: Я прийшов, саме в той момент, коли вона сіла на неї і почала бити ,і я покликав вчителя.
Сен: Я прийшов, Дана вдарила ще декілька разів Т/І і сказала, що якщо вона не розтанеться з Дракеном, то буде гірше.
Мама Дани: Данааа. Так, я тобі казала, що якщо ти ще щось витворив у школі, я переведу тебе в школі в бабусиному селі.
Дана: Нііііііііі. Там немає інтернету.
Мама Дани: Т/І, вибач мою дочку.
Мама Дани: Т/І, вибач будь ласка. Я тебе за свій рахунок, поведу до лікаря.
Т/І: Не треба, просто навчіть Дану, що не все буде по її.
Мама Дани: Добре. Дякую тобі. Містере Ши, вибачте, такого більше не повториться.
Мами Ен і Мей: Т/І, вибач наших дівчат.
Т/І: Все добре.  
Ен: Т/І, вибач. Ми не хотіли цього робити.
Мей: Правда. Нас Дана заставила. Вона сказала, що якщо ми цього не зробимо, то вона не дасть нам спокійно жити.
Т/І: Нічого. Але треба було мені розказати і ми б разом, щось придумали.
Ен: Вибач нас.
Дівчина посміхнулася.
Директор: Добре, якщо все вирішилося, всі на уроки, крім тебе Дана. Ти місяць будеш перенавчатися гарній поведінці. Не поміняєшся, підеш в іншу школу.
Дана: Д-д-добре.
Вони всі вийшли з кабінету.
Т/І: Учитель Сен і Токимітті, дякую що врятували мене.
Сен: Завжди будь ласка. Все, ідіть на уроки.
Діти пішли на урок. Там був уже вчитель. Він був повідомленим, тому просто пустив на місце.
Токимітті: Т/І, може ти підеш додому, я подзвоню до Дракена і він...
Т/І: Не треба. Не треба його вілволікати. Я зараз оброблю ранки і все.
Через 10 хвилин закінчився урок і дівчина почала обробляти рани.
Т/І: Сссс, надіюсь не буде розходитися.
Через декілька годин, уроки закінчилися.З того часу пройшло пів року. Почався другий семестр. Ось дівчина після уроків почала виходити з школи разом з Токимітті і його дівчиною ( не бийте тапками, я забула як її звати 😢. Занадто багато вмирала, через що я плакала. Хто починає дивитися це аніме, приготуйте носові хустинки. Багато стікла є). Вони ідуть, гомонять. Коли вони вийшли зі школи, побачили купу дітей. Дівчина зразу замітила Дракена, адже він був дуже високим. Вона пішла в його сторону.
Дракен: Та де ж вона?
Т/І: Хто?
Дракен: Ааа, Т/І, чого так підкрадаєшся?
Т/І: Вибач.
Дракен: З тобою все добре? Нічого серйозного немає?
Т/І: Ні, все добре. А чому тут купа людей зібралося?
Дракен: Думаєш я знаю.
Майкі: О, Т/І. В тебе все добре?
Т/І: Так.
Дракен: Давай, сідай на мотик і їдемо в лікарню.
Т/І: Навіщо в лікарню?
Дракен: Провірити тебе.
Т/І: Що? Навіщо? Все добре.
Дракен: Тебе побили, тобі потрібна медична допомога.
Т/І: Чогось, коли ти з кимось побився і увесь в крові, ти не хочеш іти в лікарню, а як я, без крові, все добре, то зразу.
Дракен: Бо я за тебе переживаю.
Т/І: Ніби я ні.
Дракен: Ладно, сідай. Давай просто покатаємося.
Т/І: Угу.
Дівчина сіла і обняла хлопця. Він завів мотоцикл і разом з Майкі поїхали. Вони каталися 20 хвилин і поїхали до Майкі.
Майкі: Кенчик, у нас зараз розбірки.
Дракен: Що на цей раз?
Майкі: Довго об'ясняти.
Дракен: Добре, я Т/І відвезу і приїду.
Майкі: Добре, я тебе буду чекати в парку Сан.
Дракен: Ходи Т/І~шка.
Вони пішли до мотоцикла.
Т/І: Кенчик, я не хочу, щоб ти ішов.
Дракен: Т/І, я мусю. Я тобі обіцяю, що єдине, що станеться зі мною, це я прийду в крові і то в чужій.
Дівчина обняла хлопця.
Т/І: Якщо з тобою щось станеться, я не переживу.
Дракен: Т/І, все буде добре. Сідай. Я тебе відвезу.
Т/І: Добре.
Дівчина сіла і обняла хлопця. Через 10 хвилин, вони були вже там. Дівчина поцілувала хлопця і він поїхав. Через декілька хвилин, він був у парку.
Майкі: Ти вчасно.
Вони почали битися. Дракен розносив усіх направо й наліво.