Змінна свастика

частина 6

Ось він розкидав усіх і хотів допомогти Майкі, як відчуває біль в зоні спини. Його пирнули. Він впав на землю. Токимітті його замітив. Підбіг і відвів його звідти. Викликав швидку.
Токимітті: Дракен, не помирай. Швидка скоро буде.
Дракен: Кх кх. Постараюсь.
Токимітті: Якщо не заради нас, то заради Т/І. Ти представ, що буде з нею.
Дракен: Т/І? Подзвони до неї.
Під'їхала швидка. Його підключили до приладу ЖВЛ.
Дракен: Токимітті, передай Т/І, що я її люблю.
У хлопця зупинилося серце. Лікарі почали його рятувати. Його повезли в операційну. Т/І вже знала, що сталося з Дракеном.
Т/І: Де Дракен? З ним все добре?
Па: Він в операційній. Лікарі борються за його життя.
Дівчина спустилася по стіні на землю і почала плакати.
Т/І: Я не виживу, якщо з ним щось станеться.
Майкі: Т/І, все буде добре. Дракен виживе, він мені обіцяв, що ніколи не помре в лікарні.
Т/І: Дякую.
Через годину вийшли лікарі.
Лікарі: Ми зробили все що змогли. Ми його врятували.
Т/І: М-м-можна до нього зайти?
Лікар: Не сьогодні. Зараз йому треба відпочити. Завтра можна приходити з 7 ранку.
Т/І: Добре, дякую.
Вони всі вийшли. Майкі просто почав плакати а Т/І його заспокоїла. Вони пішли всі додому. Так як завтра субота, дівчина рішила прийти до нього десь на 10 ранку а в 12 бути в школі на змаганнях. Вона не могла заснути до 1 ночі, адже вся голова була в думках про те, що вона чуть не лишилася самої найріднішої людини. Дівчина заснула в 1:30, та і то довго не могла спати і проснулася в 6 ранку. Дівчина почала готувати. Вона перед тим як піти додому, запитала лікаря, що можна принести з собою. Їй сказали все, тільки не гаряче, не перчене і не жарене. Було б добре, курячий суп, гречана каша і м'ясо. Дівчина рішила приготувати йому все що їй сказали. Зготувала супчик, закрила гречку і зробила підливу до гречки з м'ясом. Вона все готувала до 9 ранку. В пів десятої, за дівчиною приїхав Мідсуя і склавши все в сумку, поїхали в лікарню. Коли вони прийшли, зустріли лікаря, який лікував Дракена.
Лікар: О, ви до Дракена?
Т/І: Так, я йому сварила супчик з куркою, гречку з підливою.
Лікар: Оооо, та ви прям молодець. Можете іти до нього в палату.
Т/І: А до нього там хтось ще прийшов?
Лікар: Там прийшов хлопець.
Т/І: З такою об'ємною зачіскою?
Лікар: Так. А що?
Т/І: Та нічого. Я тоді піду до нього.
Лікар: Так, звісно.
Дівчина пішла в палату. Коли вона привідкрила двері, побачила Емму.
Емма: Коли ти вже розтанешся з Т/І? Я задовбалася. 3 місяці уже скриваємося.
Дракен: Скоро. Я видужаю і тоді вже розтанусь.
Т/І: Що ти. Навіщо так довго чекати.
Дракен: Т-т-т/І? Ти не так все зрозуміла.
Але дівчина просто поклала сумки і пішла на вихід. Мідсуя хотів вліпити Дракену, але він побіг за Т/І, адже переживав за нею.
Майкі: Т/І, почекай.
Хлопець зловив дівчину за руку і вона зупинилася. Він розвернув її до себе і побачив, що дівчина плаче. Довго не думаючи, він її обняв.
Мідсуя: Т/І, не плач. Той дурак нічого не розуміє.
Т/І: Я... Я ж його любила, а він...
Мідсуя: Розумію. Давай я тебе відвезу на гру?
Т/І: Трохи пізніше, зараз мені треба речі перенести.
Мідсуя: Куди?
Т/І: Тата забрали в тюрму, квартира лишилася пустувати.
Мідсуя: Ти впевнена?
Т/І: Угу.
Мідсуя: Давай допоможу.
Т/І: Добре, хоч не скушно буде.
Вони сіли на мотоцикл і поїхали до дому в якому жила Т/І з Дракеном, склали всі речі і рішили прогулятися. Будинок всеодно не дуже далеко був. Через 15 хвилин, були там.  Коли вони прийшли, було вже 11:10. До неї подзвонили. Це був фізрук.
Фізрук: Алло? Т/І, ти де? Ми тебе на автобус чекаємо.
Мітсуя: Скажіть адрес, я її відвезу.
Фізрук: Добре. Школа 3. Якщо приїдете, подзоніть до мене.
Мітсуя: Добре.
Розмова закінчилася.
Мітсуя: Давай, бери свою форму і поїхали.
Т/І: Вона зі мною.
Дівчина показала на рюкзак у якому була її форма, дезік, резинка, кроси.
Мітсуя: Поїхали тоді.
Дівчина сіла на мотик і вони поїхали. Їхали вони хвилин 15 і як тільки хлопець став тормозити, появився автобус і з нього вийшли інші учасники.
Фізрук: Ого, молодці. Т/І, ходи.
Мітсуя хотів уже іти, але дівчина його зупинила.
Т/І: Не йди, будь ласка.
Мітсуя: Добре.
Вони всі разом пішли в чужу школу. Коли вони увійшли в спортзал, дівчина пішла переодягнутися, а хлопець сів на лавку. До нього подзвонили.
Мітсуя: Слухаю.
Майкі: Мітсуя, ми прийшли до Дракена, а він там лижеться з моєю сестрою. Як я знаю, Т/І зараз на змаганнях, тому нічого їй не кажи.
Мітсуя: Ти запізнився. Вона попросила мене відвести її в 10 до нього. Приготувала їсти, все це. Тільки привідкрила вона двері, побачила як Дракен лижеться з Еммою і каже, що коли вийде з лікарні, кине Т/І.
Майкі: Що?
Мітсуя: Я її легше зупинив.
Майкі: Вона зараз на змаганнях. Так?
Мітсуя: Так. Я з нею. Якщо що, я до вас подзвоню.
Майкі: Добре.
Тут вийшла команда Т/І, а впереді і вона. В команді вона була єдина дівчина.Через це, вона була в шоці. Ось почалася гра. Так як вони гості, вони перші подають. На подачі стояла Т/І. Ось вона подала м'яч і ніхто не зміг зреагувати. Так Т/І подавала 4 рази. На 5-й раз, вони успіли відбити, вони грали так хвилину і нарешті м'яч упав на поле у якому грала команди Т/І. Вони продовжили грати. Через годину вони закінчили гру.
Фізрук: І з рахунком 18:8 в першому раунді і в другому в суху 18:0 виграла команда школи номер 7.
Т/І: Хлопці, ми виграли. Мітсуя, ми змогли.
Хлопці: Т/І, ти молодець. Якщо б не ти, ми б не виграли з таким відривом.
Фізрук: Струнко.
Т/І: Учням третьої школи за гру, фізкульт...
Хлопці: Спасибі.
Мара: Учням сьомої школи за гру, фізкульт...
Хлопці: Спасибі.
Фізрук: Все, можете бути вільними.
Мітсуя: Давай відвезу додому, чи ти ще маєш кудись іти?
Т/І: Ні, я нікуди не маю іти. Ти їдь додому, а я піду трохи прогулятися.
Мітсуя: Давай, ходи. Мені саме по дорозі.
Т/І: Тобі ж в іншу сторону треба.
Мітсуя: Походу мене ніхто ніколи не чує.
Т/І: Всмислі?
Мітсуя: Я ж переїхав. Я живу на тій же вулиця, де ти жила з батьком.
Т/І: Що? Як так то?
Мітсуя: До речі, я живу в сусідньому будинку.
Т/І: Круто. Мітсуя, у мене тебе є невеличка прозьба.
Мітсуя: Я тебе слухаю.
Т/І: Можеш навчити мене битися?
Мітсуя: Що? Навіщо?
Т/І: Надоїло, що практично кожного дня мені синяки в школі набивають старшаки. 
Мітсуя: Ну добре, але синяків всеодно буде більше.
Т/І: Добре.
Дівчина сіла на мотик і вони поїхали додому.