Змінна свастика

частина 9

Т/І: Ніколи не думала, що таке скажу тобі Мітсуя, але я тебе ненавиджу. Надіюсь ми не зустрінемось.
Дівчина завела мотоцикл і поїхала. Через декілька хвилин, вона приїхала на той самий міст на якому у них і почалися відносини.
Т/І: Чому вони так поставилися? Я ж нічого поганого не зробила, просто посиділа з братом в кафе.
Дівчина почала плакати, раптом їй на плече впала чиясь рука.
Т/І: Аааа. Кісакі, ти дурак.
Кісакі: Ти чого плачеш? А де твоя курточка Тосви?
Т/І: Довга історія. А ти що тут робиш?
Кісакі: Ми з Ханом мали іти тебе шукати, бо він переживав.
Т/І: Точно, Ханма. Я й забула про нього.
Кісакі: О Ханма дзвонить, згадай про гімно, ось і воно.
Т/І: Хапха.
Кісакі: Да. Я тебе слухаю.
Ханма: Ти де? Треба до Т/І їхати.
Кісакі: Не треба. Я її знайшов. До речі, вона плакала.
Ханма: Що? Т/І, що сталося? Чому ти плачеш?
Т/І: Давай ми приїдемо додому і там все розкажу.
Ханма: Добре. Я вас чекаю.
Вони сіли на мотоцикли.
Т/І: Кісакі, хто останній той сосиска.
І дівчина різко нажала на газ.
Кісакі: Не чесно.
Він швидко нажав на газ і поїхав за дівчиною. Через декілька хвилин, вони були біля будинку Т/І. В коридорі перед квартирою, ходив в зад вперед, туди сюди, Ханма.
Т/І: Братику, привіт.
Ханма: Т/Ііііі.
Вони пішли до будинку. Коли вони увійшли в квартиру, Ханма накинувся на дівчину з обіймами.
Ханма: А тепер розказуй, що до чого.
Т/І: Вони мене вигнали з Тосви і Мітсуя мене кинув.
Ханма: Що? Чому?
Т/І: Вони бачили, як ми були разом в кафе і подумали, що я зрадила Мітсую. А вигнали мене тому що, подумали що все зливала про Тосву. Я просто зняла підвіску, поклала до кармана куртки і поклала на землю.
Кісакі: Ей, Т/І. Не треба сумувати. Все буде добре. Ми їм помстимося.
Т/І: Добре. Дякую хлопці.
Ханма: Т/І, у нас завтра збори, тому я буду пізно.
Т/І: Добре, але давай, щоб не було як того разу. Щоб я тебе із ментури не забирала.
Кісакі: Постараємося, але не обіцяємо.
Дівчина накормила хлопців.
Т/І: Ханма, ти не знаєш, де можна купити краску в балончиках, наклеїчки.
Ханма: Навіщо тобі?
Т/І: Я хочу переробити мотик.
Кісакі: У мене є особлива наклейка для тебе, але вона дома. Завтра принесу.
Т/І: Правда? Дякую.
Дівчина обняла хлопця. Вони поїли. Дівчина помила посуд і хлопець пішов.
Ханма: Т/І, лягай спати. Тобі завтра рано до школи.
Т/І: Я не хочу до школи.
Ханма: Треба.
Т/І: Ти мене не любиш?
Ханма: Ти мене цим вже не візьмеш.
Дівчина показала язик.
Ханма: Я зараз той язик відріжу.
Вони ще трохи подуріли і пішли спати. В 6 ранку, дівчина проснулася від шуму на кухні. Коли вона вийшла, побачила там свого брата у муці. Дівчина коли його побачила, просто почала сміятися. 
Ханма: Чого ржеш?
Т/І: Ти себе бачив?
Ханма: Бачив.
Т/І: Ти чого в таку рань на кухні?
Ханма: Рішив зробити тобі млинці, та поки ніс, муку розсипав.
Т/І: Рукожопік же ти мій. Давай, іди мийся, а я тим часом приберу і зготую щось.
Ханма: Добре. Ти до школи на мотику поїдеш?
Т/І: Ага, а що?
Ханма: Просто хочу після твоїх уроків з тобою покататися.
Т/І: Добре. Але, коли будемо їхати додому, прихопимо чорну, зелену і бордову краски, білий крупний фломастери, наклейки і лак.
Ханма: Добре.
Поки хлопець приймав душ, дівчина приготувала млинці, прибрала, зробила чай і привела себе в порядок.
Ханма: Як смачно пахне.
Т/І: Сідай. Твій чай вже на столі.
Ханма: Огооо. Так, сестриця. Ти рішила хлопчачі серця покоряти?
Т/І: Я ж тільки недавно з Мітсуя розталася.
Ханма: Точно. Якщо хтось буде тобі щось казати, дзвони до мене, я візьму Кісакі і ми їм наваляємо.
Т/І: Та я й сама упораюсь.
Ханма: А якщо їх багато буде?
Т/І: Тоді подзвоню.
Ханма: Давай покатаємося перед школою?
Т/І: Давай, я тільки зошити візьму.
Ханма: Угу.
Поки хлопець доїдав, дівчина склала в невеличкий рюкзачок зошити, ручки, олівця, лінійку, коректор, провід для зарядки, повербанк і навушники.
Т/І: Ну що, поїхали?
Ханма: Ага.
Дівчина одягнула свою курточку і пішла до мотоцикла. На ключах був брілок, з написом «Тосва». Вона його зняла і викинула.