На даху

Розділ 6

Сойєр зупиняється біля гарної будівлі, яка була схожою на вежу, в якій жила колись принцеса, досить гарно скажу я вам. Мене завжди заворожували такі місця, бо саме в них було щось величне та магічне. Відчувалася така спокусна атмосфера, яка змушувала тебе пройтися коридорами замку і відкрити для себе новий світ, світ фей, магії та невинності. 

Сойєр відкрив для мене дверцята авто і я вийшла на вулицю. Він завжди так робив, ставившись до мене як до справжньої жінки, це ніби нормально, але завжди дивувало мене. Якщо порівнювати Сойєра з Алфі, то Алфі ще той козел, яким гримне перед твоїм носом дверима і піде спокійно по своїх справах. А ось Сойєр натура інша, він більш романтизований та вихований, спокійний. Але знаєте, його спокійність не робить його нудним, а навпаки- це дуже сексуально.

Обернувши на місці, я не помітила нічого незвичайного, типу крамниці, аптеки і такий замок. Але це було ефектно. Переглянувшись з Сойєром ми зайшли в приміщення. Коли я зайшла туди, мого рота вже було не зачинити, це місце - рай для моїх очей. Насолода, спокуса. Це була величезна стара бібліотека, 5-ти поверхова бібліотека, із кафе на 3 поверсі. Вау.

Я простояла хвилин 5 просто дивлячись на цю красу, це дуже захоплює. Я "прокинулася" від того, що відчула погляд на собі. На мене дивився Сойєр, на його обличчі була щира посмішка, а в очах горіло задоволення.

-Я так і знав, що тобі сподобається, тільки я не розумів, чому ти ще тут не була.-я й сама цього не знала, але я йому дуже вдячна, що він мене сюди привів.- Чому стоїш, йди обирай скільки хочеш.

-Я обіцяю бути скромною,-посміхнулася я і пішла поринати в цей загадковий світ.

Я знала, що Сойєр не з тих, хто любить читати, але він ходив поруч зі мною, і обирав собі книгу. Я обрала собі 3 книги: дуже гарне видання книги "Маленький принц", у мене вже була ця книга, але я хотіла іншого видавництва. Також я взяла сучасні книги, на моє величезне здивування вони тут також були, і тому я взяла книги Колін Гувер. Сойєр взяв книгу, яка точно дуже дивно виглядала з ним. В руках у нього була книга "50 відтінків свободи" від Еріки Джеймс. Чомусь здається, що це він взяв не собі, але яке мені до цього діло. Але ж стоп, Е.Джеймс- улюблений автор моєї Баффі, схоже, що я помиляюся, бо вони з Сойєром трішки недолюблювали один одного.

-Не хочеш чогось?-запитує мене Сойєр,-може щось тут перекусимо, чи поїдемо в наше улюблене місце?- нашим улюбленим місцем була кондитерська з пончиками, а я їх обожнювала, особливо з рожевою глазур'ю та різноколоровою посипкою, це дійсно дуууже смачно. Від цих думок у мене аж слинки потекли, але я хотіла побути ще тут, і насолодитися цих прекрасним місцем.