Великий Віз | 北斗

Розділ 33.

«Повернись, я тобі її почухаю»

— Побачивши мене... ти схвилювався?

Юе Дінтан оглянув його з голови до ніг, з дивним виразом обличчя.

Золоті злитки не були помітні в пальті, але під його тонкою піжамою вони відчувалися наче камінці, що тиснули на його тіло.

Лін Шу видавив слабку усмішку.

— Ми можемо вважатися друзями, які пережили нещастя, як мені не радіти? Як ти потім вибрався?

Юе Дінтан був поранений в одне плече і ледве міг штовхати інвалідний візок однією рукою, тому взявши милицю для опори, він, накульгуючи, підійшов до ліжка Лін Шу і сів.

— Приміщення опалюється, а тобі все ще холодно? Чому ти вкриваєшся пальтом поверх ковдри?

Лін Шу міцніше обняв своє пальто.

— Це мій брат по біді, нас ніхто не розлучить.

Вираз Юе Дінтана був таким же, як і в Лін Яо кілька хвилин тому.

Він зітхнув і дістав із кишені лікарняного халата папірець завбільшки з долоню.

— Спочатку поглянь на це.

Папірець виявився однією зі сторінок документа.

Принаймні він був ним раніше.

Лін Шу зміг розгледіти лише чотири чи п'ять рядків англійських слів, і всі вони були неповними.

Краї були обвуглені, а в центрі напису — невеликі обгорілі чорні дірочки.

Знаючи характер Юе Дінтана, якби він міг винести весь документ, він би не взяв лише єдиний аркуш.

Ситуація в той момент була більш критичною, ніж Лін Шу міг собі уявити.

Коли йому передали папірець, Лін Шу помітив, що половина руки Юе Дінтана під лікарняним халатом мала сліди опіків.

— З єдиних слів, які залишилися, документ повинен мати якесь відношення до джерела цієї зброї. — Лін Шу уважно розгледів на ньому слова: — Транспортна компанія Великої Британії...

— Посередині є назва, але її важко прочитати, ця компанія перевезла партію сірників та медикаментів до Китаю у 1920 році у відповідь на потенційно небезпечну ситуацію, яка ось-ось мала статися.

— Зворотна сторона паперу вся обгоріла. Хм, є ще одне слово, нумо подивимося, вулич бої... попередні дві літери, можливо, «н» і «і»? Вуличні бої? Чому тут згадуються вуличні бої?