мій особистий вампірчик🦇

♡5♡

Оо ні я не люблю програвати я вдавила на газ і я уже з нею зрівнялася ще трішки і перемога буде за мною ще більше набирала швидкість іііі...одна секунда я його переганяю і я уже бачу що перетнула стартову частину я виграла зупинивши машину я ще тримала руки на рулі у мене була переможна усмішка.Я вийшла з машини і до мене підлітає компанія і всі обнімають іуу не люблю таке.

-Боже як я хвилювалася!Як би знала що ти захочеш на таке піти то б нічого про це не розказала.-Промовила Рі

-Райлі я б так про це дізналася.-відповіла я

-Я уже шукав номер свого майстра по машині.-Промовив Пейтон

-Незавадть.-Відповіла я

-Хвхахахах.-засміялися хлопці

-Пропуную це відсвяткувати.-Промовив Джош

-Що відсвяткувати?-запитала я

-так ми поклали на тебе ставку і ці гроші виграли.-Джош промовив в ту секунду Джей його штовхає у плече

-Більше ти не підеш на такі гонки прийняти участь.-промовила однокласниця

-Хто то таке сказав?я завтра ще піду приймати участь.-Промовила я

-Мелісса боюся тебе розчарувати но цього тижня на вихідних не будуть гонки тільки наступного тижня з п'ятниці до неділі.-Промовив Джей

-Добре.

***
Я сиділа в кімнаті на годиннику було 02:50 ночі мені чомусь не спалося.



Я була в такій піжамі одягнувши на верх топа худі яке перше попалося під руки одягнула кепку я вийшла з кімнати,а після з будинку.На вулиці було ні душі так прикольно я йшла парком який був близко біля мого будинку я шла парком не швидким кроком я дихала свіжим повітрям і думала про своє.Так я насправді не проста дівчинка тому мені трішки важко..Я в цьому штаті тільки рік чи пів року..Я рада що змогла тут зробити своє життя конфортним но це тільки початок мого конфортного життя.

-Принцесса а що ми тут одні.-Я почула голос заді мене я вирішила не повертатися і не дивитися назад.
-Ейй давай разом прогуляємося.-промовив він взявши мене за руку тим самим обернувши мене до нього мій рефлекс спрацював і я йому вільною рукою вмазала ляпас.І це ще легкий рефлекс він схопився за щоку я подивилася на обличчя і розглянула знайоме обличчя но не до кінця тому що він був у кепці і капішоні і трішки гоовув відвернув він підняв на мене обличчя.