♡48♡

158 5 1
                                    

-А ти дуже похожа на мою...-він замовк
-На мою подругу.-додав він через секунду

-класно!-промовила я
-а де вона зараз чому не з нею?-поцікавилася я

-Вона..-він помінявся в обличчі
-Зникла.-промовив той

-Мені жаль,надіюся з нею все добре.
-А коли вона зникла?

Він замовк

-Ой,вибач.-я зрозуміла що  може йому больно про це говорити

-Та ні все в нормі.Доречі її звати Мелісса.-промовив той,тут я зрозуміла якою ми дорогою їхали ми їхали попри мій  будинок,побачивши там якусь машину я різко наконилася в перед.
-що трапилося?-він замітив мої дивні дії

-Неважливо їдь швидше.

-тобі погано?Може зупинитися?

-Ні!-різкко я викрикнула,він подивилася на мене здивовано
-Ти там щось говорив.-я хотіла якось перевести тему но продовжувала так сидіти

- не розумію що коїться?

-Джейкоб вірно?-він кивнув
-Джейкоб нічого все в нормі ти можеш їхати трошки швидше?!
-Будь ласка.-добавила щоб це не виглядало якось...

Пройшло декілька хвилин.

-Ого ти тут живеш?-він дивися на будинок

-Не зовсім.
-Добре дякую що допоміг бувай.-я уже збиралися відкрити двері но він мене зупинив

-Почекай можна мені твій номер.-я задумалася чи варто давати його.

-Окс записуй.-я вирішила дати той номер адже я так його збираюся міняти коли буду покидати цей штат.я йому лишила свій номер
-Ну що бувай.-я відкрила двері машини

-До зустрічі.-промовив той я закрила двері машини і відправилася до будинку

-бля я ж ключі не маю.-я з надією постукала в двері в у відповідь тишина ніхто не відчиняє я уже подумала,що буду сидіти на вулиці поки вони не приїдять но тут відкрили двері.
-Невже.-я підняла голову щоб подивитися хто відкрив...

----------------------------------------------------------------------

♡ilu♡

мій особистий вампірчик🦇Where stories live. Discover now