"Сусід"

15 Ч.

Заходить Німеччина.
– Ти як?- 🇩🇪.
– Нормально... Поки вони не прийшли!- 🇺🇦.
– Тобі раджу ще поспати.- 🇩🇪.
– Добре, якраз погода пасмурна, чудово для сну!- 🇺🇦.
– Чого ти така нервована коли бачиш Поляка і Чернігів? Все іза того моменту?- 🇩🇪.
– Так, але мені всеодно з ними складно розмовляти, навіть якщо би не було тої події у повітрі.- 🇺🇦.
– Тобі би краще намагатися вирішити це питання, бо вічно ігнорувати тих хто хвилюється за тебе. Рано чи пізно це може пошкодити ваші гарні відносини, то ж тобі би краще поговорити і якомога швидше, тягнути теж буде не дуже. Це я тобі кажу, як психолог.- 🇩🇪.
– Так, але мені складно...! Як би я не намагалася. Мені хочеться провалитися зкрізь землю!- 🇺🇦.
– Ти повинна сама вирішити це питання, якщо тобі так цінні ті відносини...- 🇩🇪.
І пішов з кімнати.
– І як мені це вирішити? Ммм... Чого так складно?- 🇺🇦.
Німеччина чув її слова і ледве стримував сміх.
Україна лежала на ліжку і думала, як би вирішити питання, але нічого не спадало на думку. Їй було сумно думати про це. Їй дуже цінні гарні відносини між Польщею та Черніговом, але зробити їх ще класними у неї не вистачає сил. Її очі повільно закривалися, а мізки почали занурюватися в сон, тіло повільно розслабляється.
Польща і Чернігів тим часом гуляють по Німеччині та балакають про різні теми, щоб хоть трішки відволіктися від тої теми пов'язаної з Юкі.