"Сусід"

11 Ч. "Пожежа?"

– Добре.
Він почав лікувати.
Спочатку було все добре, але потім почало боліти, але біль ставала дедалі сильнішою. Україна одразу взяла до вуст цукерку, щоб хоть якось заглушити біль. Зуби все сельніше стискали цукерку, що ось-ось цукерка розпадеться на малі шматочки. І це таки сталося. Німець розумів що Україні боляче і тому вирішив поки зупинитися.
– Я зараз відійду. А ти відпочинь, а потім продовжим.- 🇩🇪.
Зняв перчатки, які були заляпані кров'ю і викинув у смітник та пішов.
– Фух... Аж краще стало...
Повернувся через хвилин три зі стаканом води. Вона випила води, він одягнув нові перчатки та продовжив лікувати.
Минуло двадцять хвилин, лікар закінчив лікувати крило й рани, а Юкі вже з'їла три цукерки, але одну залишила.
– Я піду. А ти ночуєш тут! Зрозуміла? Тобі треба побути тут десь неділю або більше, щоб крило й рани зажили.- 🇩🇪.
– Стійте! Я для вас спеціально зберегла цю цукерку!
Встала, підійшла до нього та всунула пряв в його рот цукерку.
– М!?- 🇩🇪.
Німеччина був здивований, але коли почав облизувати язиком, то відчув знайомий смак.
– Це смак пива! Ммм~ Я так давно не пив пиво 🍺! Danke, dass du es für mich gespeichert hast ♥️! (Дякую, що зберегла це для мене ♥️!)- 🇩🇪.
Попрощалися і він пішов робити інші завдання, а дівчина вирішила поспати, бо ніч не спала.
Наступного дня. Прокинулася наша героїня з гарним настроєм, але цей настрій швидко зник коли вона повернула голову в сторону вікна.
– Що!? Вогонь!?
У вікні неподалік було полум'я, яке велике. Поряд з вогнем були рятувальники, вони, як не намагалися, але не припиняв горіти.
Україна вийшла із лікарні і направилася в бік вогню.
"Що мені робити? Я хочу їм допомогти!"- думала вона стоячи поряд з рятівниками.
У неї було декілька варіантів:
1) Загасити вогонь самій;
2) Врятувати всіх людей самій.
Вона вирішила обрати обидва варіант.