Золота фіалка

Сонце

   На весілля король, не скуплячись, зробив омезі подарунок у вигляді найпрекрасніших шат. Їхня тканина була дорогою і сяяла на сонці, немов тисячі самоцвітів. Широкий поділ тягнувся до підлоги, ніби перекинутий бутон півонії, і золотаві нитки тяглися перламутром, малюючи майстерний візерунок. Ліф його оперізував вузький стан, роблячи його ще витонченішим, приховував груди і обплітав шию гарним намистом. Голі рамена ж приховувала накидка, що, наче крила, тяглася за раменами і віялом розходилася довкола.

Того ранку напередодні знаменної події весь замок стояв на вухах. Служники вешталися туди-сюди, ледь не збиваючи один одного, музиканти та блазні прибували з усіх куточків держави, щоб розважити запрошених гостей, а на кухні робота не вщухала вже котрий день. Звістка про те, що дофін поєднується законним шлюбом, та ще не аби з ким, а з тією самою Золотою фіалкою, розлетілася повсюди швидше за пущену стрілу, і ось, за тиждень після новин, весілля ось-ось мало відбутися.

Техьон досі до кінця не вірив, що це відбувається з ним насправді. Він міг змиритися з більшістю відкриттів: тим, що батько та брат сповна розплатилися за жорстокість, те, що його, з дитинства позбавленого права вибору, полонили і заборонили розпоряджатися своєю долею... Але правду про те, що Чонгук тепер до нього прихильний, а під серцем у нього росте їхня дитина, прийняти було складно. Він надто довго цього бажав, надто дорого, надто...

Техьон щоразу задихався, не в силах помістити в себе все своє щастя, при думці про те, що тепер має. Щоразу тепер, прокидаючись і знаходячи себе в тісних дофінових обіймах, відчуваючи, як чужа долоня лежить поверх живота, ніби охороняючи їх із дитиною навіть уві сні, принц не міг стримати мовчазних сліз своєї трепетної радості. Їхня з дофіном близькість стала іншою, дотики, котрі вони розділяли, відтепер були ще обережнішими за попередні, рухи виходили тягучими, наче карамель, а шкіра навпроти вуст була солодка-солодка, як і стогони, що виривалися нестримно, коли очі заплющувалися на хвилях насолоди, пальці танцювали по голих тілах, а стегна все сильніше тремтіли.

Омегу зранку розбудив метушливий Чимін. Той здійнявся на ноги ще до світанку, щоб особисто проконтролювати принцові збори. Техьон, трохи розгублений і дезорієнтований тим, що вперше за весь тиждень прокинувся в ліжку один, побачив діловитість свого молодого служника дуже кумедною, і тому не став стримувати веселу усмішку, що з'явилася на вустах.