НАЛАДУДАДУТЬ/It wil get better

Одному бути легко!

Наступного дня після незрозумілої ночі Т/і і Чонгук їхали двоє додому:
Чонгук: ти вільна завтра?- сказав він коли їхали додому
Т/і: після роботи, так вільна а що?- сказала вона.
Чонгук: ти не проти повечеряти разом?- подивився на реакцію т/і.
Т/і: ну, не проти!- відповіла вона за нервувала.
Т/і: подивися, ми в статі- показувала телефон з новинами Чонгуку.
Чон: мг, думаю тепер всі знають- сказав він згадував за батьків і їх реакцію, а Т/і на реакцію тітки.
Т/і: що ми будемо робити після цього?- сказала вона, подивилася на Чона.
Чон: ну, думаю позустрічатися трішки, щоб все стихло а потім розійтися- відповів він, т/і така ідея підійшла.

Однак цілу дорогу т/і ігнорувала дзвінки тітки. Незадовго ви пробули на місце Чонгук підвіз т/і додому а сам поїхав:
Т/і: так все буде добре, ми зустрічаємося- готувала себе до най страшнішого поки заходила у дім.
Коли відкрила двері, побачила тітку яка стояла зла:
Бонг: ну, де ти була?- стояла схристила руки.
Т/і: я..ми з Чан Мі їздили за місто, ти ж знаєш!- скидала верхній одяг.
Бонг: що це таке пишуть в інтернеті, ви з гос Чоном разом?- була сердита.
Т/і: т...так, ми зустрічаємося- відповіла та, наливала собі води.
Бонг: що! Як ти можеш зустрічатися із Чонгуком, я не вірю в вашу любов ти но працюєш тиждень , що ти провертаєш і де Чан Мін- почала не на жарт кричати.
Т/і: заспокойся, так ми любимо один одного це кохання з першого погляду- відповіла та, підійшла до тітки
Бонг: яке ще Кохання, і що ти далі будеш робити, а гос Чон Бон Хва цього не прийме- сіла і задумалася.
Т/і: я піду в свою кімнату- сказала та і пішла, сама роздумоючи над цим.

Чонгук не зразу поїхав додому знаючи реакції батьків і сто пропущених від них. Він поїхав у компанію, де провів там цілу ніч.