Людство серед мороку

Глава 4. "Влада"

- Може ти вже почнеш діяти? - промовив Стор.

- Не відволікай , я обдумую план дій, - з роздратуванням відповів Нейро.

- Ти думаєш занадто довго, вже треба починати. Нейро, ти ж не забув що в тебе є я?

- Як же тебе забудеш... - Нейро зімкнув руки в замок та облокотився ними на стіл. На пальці красувався перстень. - Так що до моєї частина угоди? Чого ти від мене хочеш, Сторе?

- Скажімо так - це вигідно для мене. Поки тобі рано знати деталі, - з кільця донісся бридкий смішок.

- Рано чи пізно тобі доведеться розповісти...

Хлопець встав зі столу та вийшов на вулицю. На вулиці, на диво, було сонце, хоча хмари всеодно пророкували погану погоду ввечері. На вулицях міста майже нікого не було. Де-не-де проходили патрулі з пари солдатів.

Площа була так само безлюдною. Єдиною живою душею, окрім Нейро , на ній був лише кат , який оглядав стан шибенеці. "Напевне ,когось знову повісять ні за що" - з байдужістю подумав юнак. Виявляється вони з катом були не одні. Нейро помітив постать ,яка хутко забігла за поворіт на іншому кінці площі. Це зацікавило хлопця , він попрямував за невідомим.

***

- Хто ти в біса такий? Нащо йдеш за мною? - з острахом шепотів чолов'яга. Одягнений той був у лахміття , на руках були рукавиі ,одна з яких без пальців. Він мав на обличчі доглянуті вуса , волосся на голові не було. Років йому було 40 - 60 на вигляд.

-Не лякайтесь , я нікому вас не здам. Мені просто стало цікаво чому ви так різко втікли, - обережно почав Нейро.

- Точно не шпигун? Не здаси?

- Я не люблю повторювати більше одного разу.

Чоловік трохи промовчав, про щось подумав і сказав:

- Мене звати Керч. Як звати тебе?

- Нейро.

- Іди за мною, у мене є пропозиція до тебе, Нейро.

- Ти повстанець? - запитав хлопець.

- Я? Що? Як?..

- По-перше ,ти дуже дивно вів себе на площі. По-друге, там стоїть шибениця. Значить хтось з ваших попався ,скоріше за все випадково, навіть нічого не зробивши шкідливого. Ну і після того як ти ,Керче ,побачив як готують шибеницю ти все зрозумів ,ти зрозумів що страта буде сьогодні, тому різко побіг до своїх.