Історія двох людей і кота

4

- Мабуть чудово бути тобою, Соро. Ти завжди будеш з Масаєю, завжди.

Одного разу, коли Масая спустився на перший поверх, я залишився наодинці з Ріку. Він почав говорити до мене. Ріку завжди був веселою та ніжною людиною. Проте того дня він здавався пригніченим. Це нагадало мені яким Масая був, коли Ріку пішов додому.

- Я дуже сумуватиму за тобою.

Я не зрозумів, що він каже.

Чому він сумуватиме за мною?

- Я закоханий в Масаю з середньої школи. Коли я став старшокласником , я запросив його на побачення, і ми почали зустрічатись. Але... можливо, це лише через наші особливі обставини. Зараз ми вчимося в старших класах старшої школи для хлопців. Коли він закінчить школу і піде до коледжу, його оточуватимуть дівчата. На відміну від мене, Масая не ґей. Він справді красивий, тому я впевнений, що дівчата не залишатимуть його без уваги.

Ріку тихо засміявся, його обличчя було розгромленим.

Масая інколи теж робив таке лице. Воно з’являлося, коли мати простягала йому конверт із грошима, кажучи, що це «Витрати на проживання цього місяця». Або коли його батько переглядав його плани після закінчення школи і без натяку на інтерес підписував їх з думкою, що «Здається, все гаразд».