Юнгі весь тремтить, і навіть у теплому салоні автомобіля він відчуває холод, який зародився всередині тієї самої миті, коли Рю Кітано вперше глянув на нього. Батько, який відмовився від швидкої допомоги, сидить поруч і теж помітно нервує. Єсон пообіцяв зранку відвідати свого кардіолога і попросив Юнгі не тиснути на нього з лікарнею. Альфа перевіряє мобільний, розстібає комір сорочки та, відкинувшись на сидінні, бездумно дивиться у вікно.
— Що він хоче від тебе? — все-таки вирішує запитати Юнгі, нехай батькові неприємно все, що пов'язано з тим альфою.
— Даремно я тебе послухався, даремно я взяв тебе із собою, — тре перенісся Єсон.
— Але ж нічого страшного не трапилось, хай і була невдала спроба мене зачепити, — нервово усміхається омега, який у глибині душі поділяє неспокій батька, і хай вони вже давно далеко від місця проведення аукціону, ніяк не може позбутися тривоги, яка, здається, оселилася у ньому надовго.
— Я ніколи не думав про це, навіть припустити не міг, що... — замовкає Єсон і сумно дивиться на омегу. — Чому ти так дивно повівся? Ти точно нічого не відчув?
— Звичайно, ні! — вигукує Юнгі, але хоч він намагався звучати впевнено, голос його видає, а Єсон все більше хмуриться.
— Сподіваюся, що саме так, — зітхає альфа, — війну з Кітано через тебе я не потягну.
— А воювати навіщо? — Юнгі питає, щоб батько його заспокоїв, запевнив, що нічого в їхньому житті не змінилося і все нормально, але альфа не допомагає. Тон, вираз обличчя Єсона — все вказує на те, що він наляканий не менше. Він навіть не намагається, як завжди, збрехати синові, що вони з усім упораються, або ж у нього це більше не виходить.
— Тобі відомо, що це Чон Чонгук, останній представник клану Чон, а нині оябун клану Кітано. І знаєш, яке у нас із його сім'єю минуле, — обережно добирає слова альфа. — Він народився тут, але вважає своєю батьківщиною Японію, і, боюся, що він перейняв собі не найкращі риси характеру свого названого батька. Якудза живуть за своїми правилами, і, якщо з роками у нас тут проблеми навчилися вирішувати розмовами, то клан Кітано, як і раніше, вирішує все лезом, — задумливо дивиться у вікно Єсон. — Він кореєць, який ненавидить свою країну, висилає сюди своїх головорізів вирішувати його справи, а тепер, через стільки років, особисто з'явився, і я ніколи не повірю, що його ціль — пара підписів на документах. Рю Кітано ніколи не робить нічого просто так, і навіть те, що сьогодні ввечері він змінив кімоно на ханбок, щось означає.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Мертвонароджене
Fanfiction- Я не дозволю тобі наблизитись до мене, і навіть якщо ти залишишся останньою людиною на землі, у тебе не буде такого шансу! - Тоді я залишусь останньою людиною на землі. Для тебе. А потім подивимось. Автор оригіналу: Liya Movadin Посилання на оригі...
