Хочеш не хочеш

56 10 0
                                    


 — Ти можеш продовжити навчання, — почувши його голос, Юнгі, закриває "Холоднокровне вбивство" Трумена Капоте, кладе книгу на стійку, за якою сидить, допиваючи гарячий шоколад. Сьома ранку, омега прокинувся один, Чонгук, як пізніше сказала йому прислуга, займається в гостьовому будинку зі своїми учнями "Кенджутсу" (бій на мечах). Юнгі не особливо розуміє захоплення чоловіка, тому жодного разу не спускався в гостьовий двір, подивитися на його заняття з мечем, але його дуже сильно цікавить Чонгукова кімната зі зброєю. Вхід до кімнати можливий тільки через кабінет альфи на першому поверсі, і мигцем, коли сам Чонгук був у кабінеті, Юнгі бачив ту кімнату, і його до нестями цікавлять мечі та катани, які чоловік колекціонує. Альфа часто зникає в цій кімнаті, Юнгі впевнений, що там не тільки зброя. Одного разу він намагався пройти в кабінет, коли гуляв будинком, але зрозумів, що Чонгук замикає двері.

Юнгі після ранкових процедур спустився поснідати та встиг прочитати тільки кілька сторінок, як Чонгук уже стоїть навпроти нього після душу й одягнений у костюм. Альфа, мабуть, збирався їхати на роботу, але затримався, говорить із ним про навчання, цікавиться станом, начебто вони нормальна пара, начебто він не вирвав його із життя, яке йому подобається, не потягнув за тисячі кілометрів на чужу землю в холодний дім і не замкнув поруч із собою. Збоку вони й схожі на нормальну сімейну пару. Юнгі від цієї думки пересмикує. Три тижні вони живуть без конфліктів, і омега розуміє, що це здебільшого тому, що альфа приїжджає пізно вночі, і вони майже не спілкуються. Юнгі за це йому подумки вдячний, лягає, його не чекаючи, та прокидається, коли у спальні залишається вже тільки ледь помітний аромат сандалу. Вони сплять в одному ліжку, але Чонгук до нього не торкається, і хоча Юнгі першу спільну ніч після тічки ніяк не міг розслабитися й заснути, тепер спокійно спить і, навіть прокинувшись посеред ночі, знову відразу засинає. Юнгі став більше виїжджати в місто, зникає у книжкових магазинах, кафе, гуляє вкритими снігом парками, і сам намагається менше часу проводити у маєтку, в якому ніби задихається. А ще Юнгі все-таки наважився і після майже місяця війни із самим собою, рівно тиждень тому, написав Юнхо повідомлення, в якому просить про можливість поговорити. Відповідь так і не надійшла, й нехай Юнгі все одно продовжує перевіряти телефон щогодини, у глибині душі він знає, що це був останній доказ — Юнхо він більше не потрібен.

МертвонародженеWhere stories live. Discover now