(Не) звичайний омега для короля

1

Чиміну тільки вчора стукнуло 17, а доросле життя вже схопило за комір.

Усе своє життя юнак прожив у дядька Пака – одного з графів королівства і, брата його недалекоглядного батька, який спився. Мати померла під час пологів, тому її для хлопчика замінила тітка... вірніше намагалася. Стосунки у них були не дуже гладкі.

Чимін, може, і не був бажаною дитиною, але названі батьки дали йому все, що могли, стільки ж, скільки й рідному синові. Але, оскільки він уже «дорослий», було вирішено відправити його до двору, щоб навчити всіх тонкощів етикету, навчити бути справжнім омегою, а все для того, щоб Пак знайшов собі гідного альфу і, нарешті, остаточно залишив будинок.

Деяким наближеним до двору сім'ям дають можливість відправити одного з дітей на навчання до палацу. Вибір пав на Чиміна, оскільки, будьмо чесними, граф давно хотів скинути із себе відповідальність за племінника.

Тому зараз омега прямує до замку. Не пішки, звичайно, а у фамільній повозці, але той чудово розуміє, що, можливо, цей візок везе його востаннє.

Королівський замок знаходиться на околиці столиці королівства, а граф Пак та його родина жили в іншому місті, дорога зайняла близько 3 діб. Добре, що шлях майже завершено, адже віз уже їхав дорогою столиці.

Чимін чомусь не подумав попросити підняти дах, бо поглядів на нього зараз спрямовано стільки, що не порахувати. Ще б пак, ніжна, майже ідеальна шкіра, пухкі губи, карі пронизливі очі та сріблясте волосся. Хлопець має неймовірно привабливу зовнішність. І довершує все те, що він їде у дорогій повозці, у графському одязі в напрямку замку. І, якщо чесно, Чиміну таке не подобається.

За хвилин 30 хлопець, нарешті, дістався місця. Пак зістрибує на землю і потирає поперек, що затік. Слуги палацу вже несуть його речі всередину, а до нього підходить гарний рожевоволосий омега років 25.

– Вітаю, Пак Чиміне, відсьогодні я твій наставник і вчитель, мене звуть Кім Сокджин, – хлопець вклонився та усміхнувся.

– Здрастуйте, – Чим вклонився у відповідь. Йому сподобався Сокджин, він швидко прив'язується і хочеться вірити, що цій людині можна довіряти, тому молодший намагається справити гарне враження. – Приємно познайомитися, – хлопчина обдаровує старшого променистою усмішкою.

– Клич мене «Учитель Кім», – Джин був невимовно радий тому, що хлопчик не виглядає розпещеною дитиною. – Ходімо, я покажу тобі твою кімнату, а після проведу невелику екскурсію, потім ти пообідаєш і відпочиватимеш. Що думаєш?