(Не) звичайний омега для короля

6

Ранок настав так само як і вчора. Чиміна розбудила приставлена до нього служниця.

Заняття з учителем починаються о 9:00, тому підйом о 7:30, щоб встигнути зібратися, спуститися до сніданку та піднятися до навчального кабінету, де на нього вже чекатиме Джин.

Зараз омега, не поспішаючи, закутавшись у ковдру, іде у ванну кімнату. Там поспіхом обполіскує тіло прохолодною водою, щоб прокинутися і йде до дзеркала, щоб почати догляд за шкірою, але спочатку чистить зуби, потім вмиває обличчя рисовою водою і робить глиняну маску, далі виходить із ванної кімнати, щоб вибрати одяг на сьогодні, адже форма ще не готова, значить можна поки вдягнути, що хочеться. Пак відкриває шафу та оглядає сорочки й блузки, чекаючи, коли щось зачепить його погляд, але відразу відкладає білий в'язаний кардиган, на випадок, якщо буде прохолодно. Нарешті, очі зупиняються на червоній блузі з прозорими рукавами та ґудзиками-перлинами, на низ було вирішено надягнути білі штани, а на ноги – італійські туфлі з матеріалу в дірочку, тож про шкарпетки на сьогодні можна було забути.

Коли з вибором одягу було покінчено, і юнак поклав його на ліжко, потрібно було визначитися з аксесуарами, Чим вирішив не мудрувати сильно й на вуха надягнув цвяшки-перлини, як на блузі, а волосся обв'язав вчорашньою чорною стрічкою... на обличчі Чиміна з'явилася ідіотська усмішка від вчорашніх спогадів, було одночасно і приємно і ЖАХ як соромно...

Часу було обмаль, тому хлопець знову попрямував у ванну, щоб змити глину з обличчя і вмитися милом з алое. Наступним кроком він протирає шкіру квітковим тоніком і наносить крем, не забуваючи про шию. На губи кокосове масло і можна бігти одягатися.

Нарешті, Пак повністю одягнений і готовий до виходу, він швидко оглядає своє відображення у дзеркалі та, задоволено усміхаючись, виходить з кімнати, беручи білий кардиган. До речі, омега ходить без спідньої білизни, бо не любить панталони, які багато хто носить, йому в них просто не зручно. З одного боку це може здаватися дивним і вульгарним, але так вже хлопець звик, та й ці панталони скочуються під одягом, що прилягає, і якби Чим був зараз у них, то білі штани б не обтягнули так його сідниці, на які заглядаються багато хто.

Перед очима вже знайомі двері їдальні, вартові чемно кланяються і звільняють шлях Паку, він хотів спокійно пройти всередину, але гальмує щойно двері за ним зачиняються.