Прикинся Моїм Хлопцем. Дякую!

Знайомство

-Ей, стривай ! - тягне незнайомця за руку.
-Мені потрібна твоя допомога, причому максимально ЗАРАЗ! - виглядаючи з-за стіни кудись, каже Чімін, поки ошелешений Мін дивиться на нього, не розуміючи що від нього хочуть.
-Там мій колишній і мені дуже потрібно, щоб ти мені підіграв. Прикинся моїм хлопцем, добре ? Дякую ! Я буду тобі винен, - все, що встигає сказати Чімін перед тим, як перед ним з'являється його колишній - Юнгем.

-Ось ти де, Чімін ! А я тебе шукаю скрізь, ходімо ? - тягне руку до Чіміна, що аж застопорився. Юнгі тягне Пака "під своє крило", вживаючись в роль Чмінового бойфренда.

-Куди це ти вирішив забрати мого хлопця ? Не бачиш, він зайнятий ? От уже.. Чімін~і, любий, це що за невихований мерзотник ? - каже Мін, ледь торкаючись устами Чімінової скроні.
Від цих слів і дій, що в Чіміна, що в Юнгема очі полізли на лоба.

-То ти справді знайшов собі хлопця через 2 дні після нашого розлучення ?! - розлютився Юнгем, як тільки зрозумів, хто стоїть біля Пака.
-Не хочеш нас познайомити ? - прищурився, оглядаючи Юнгі.

-Т-так, це .. - і, розуміючи, що він навіть імені свого "бойфренда" не знає, Пак підняв на нього свої перелякані очі.

-По-перше, мене звуть Мін Юнгі. А, по-друге, ми зустрічаємось не 2 дні, - єхидно усміхається, - а 2 тижні. До речі, якщо тобі цікаво, то ми не тільки зустрічаємося, а.. - хотів продовжити, але його перебили :

-Юннн~і, він зрозумів. Зупинись, будь ласка, - якось схвильовано посміхнувся Чімін і додав, шепочучи тому на вухо : - бо він зараз трі-ішечки розлючений, а в таких випадках всі навкруги страждають.
Юнгі посміхнувся і неквапливо наблизився до губ Чіміна, поцілувавши того в куточок уст.

Юнгем від побаченого став червоний, мов рак. Він від злості готовий кинутись на Юнгі, як бик на червону тряпочку.
Це він, власне, і робить, поки Чімін стоїть червоний, мов томат, але від того, що його щойно поцілував хлопець, якого він знає декілька хвилин.

Пак прийшов до тями, коли Юнгі, поваливши Юнгема на підлогу, пригрозив, щоб той більше не чіпав Чіміна, бо синяками на обличчі не обійдеться. І, схваливши Чіміна за руку, повів його до в незрозумілому напрямку.

Вони йшли мовчки. Чімін роздивлявся худу, але підкачану постать Міна, про себе відмічаючи, що хлопець йому навіть сподобався.
Його руку Мін відпустив, коли вони зайшли в якусь кімнатку.

-А де це ми ? - запитує Пак, проходячи вглиб кімнати.

-Це моя кімната. Відпочиваю тут, поки роботи немає.

-Тут затишно. А ким ти працюєш ?

-Охоронцем.

Чімін повернувся до нього, готовий вже закидати того питаннями щодо його роботи, але побачив, що у Міна розбита губа, з якої ще йде кров. Він почав наближатися до Міна і побачив ще 2 синці на його обличчі.

-Господи.. П-пробач, це все через мене. Це через мене цей мерзотник зіпсував тобі обличчя .. Пробач.. - зі сльозами на очах, каже Пак торкаючись своїми маленькими пальчиками синця на щоці іншого.

-Сподобалось моє обличчя ? - усміхається Мін, але одразу морщиться через біль.

-Сподобалось, сподобалось. В тебе є аптечка ? - шморгаючи носиком, запитує Пак.
Мін приніс аптечку і Чімін, посадивши того на диван, почав обробляти тому поранення.

-Він тебе скривдив ? - запитує несподівано Юн.

-З чого ти це взяв ? Він іноді не контролює себе, звісно, але омег і пальцем не чіпає.. В сенсі не б'є.

-Тоді чого ви розійшлися ?

-Бо він проходу мені не дає, хоч його і тепер нічого не зупинило. Ми розійшлися, а він всеодно чіплявся до мене. Постійно запитував, чого я його кинув. Довелося збрехати, що я хлопця знайшов. Якось так..

-Зрозуміло.

-Ой, а котра година ? - підскочив на місці Чімін і, згадавши, що телефон він залишив в гримерці, поглянув на Міна.
-Мені потрібно готуватись до виступу.

-То це ти сьогодні збираєш шанувальників ? Овва, тобі вже час, - глянувши на телефон, сказав Мін.
-Ходімо, проведу тебе, бо заблукаєш ще.

Вони знову йшли мовчки, поки Юнгі не сказав :

-Він більше не повинен до тебе чіплятися, але якщо що, ось мій номер, - протягнув візитку, - пиши, телефонуй. Я допоможу.

Чімін йому подякував і, коли вони підійшли до потрібної гримерки, Чімін запитав у Міна :

-А ми сьогодні ще зустрінемось ? Можливо сходимо ввечері кудись ?

-Ти ж будеш втомлений ?

-Ні, все нормально. Якщо ти вільний..

-Добре, до зустрічі, - підмигнувши, Мін пішов до своєї кімнати.

~~~~~
Привітик ! Залітаю до вас із новим фф ! 💜