В мить ми пиримістилися до будинку вампірів.
Чонвон: Ох Джей, Місу, з вами все добре) А де Нікі і Юнмін??
Джей: А вони не з вами?
Каріна: Ні, ми думали вони з вами, нам сигнал Нікі дав проте що монстри з'явилися в нашій місцевості.
Місу: Монстри??
Джей: Ти більшість свого життя в замку пробула, і не знала що монстри існують, смішна ти.
Каріна: Вони з'являються один раз на два роки, і по нашим навігаторам їх більше ніж в останнє їхнє перебуття.
Дивлячись на Місу вона була в шоковому станні.
Джей: Місу все добре?
Каріна: Місу??
Місу: Так, можете мені показати мою кімнату?
Чонвон: Джей проведи її.
Кінець POV : Джей.
POV : Нікі.
Ми їхали в машині. Юнмін все ще ображена на мене, можливо не треба було їй грубити.
Нікі: Юн...
Нікі: Ти відповісиш мені?
Юнмін: Слідкуй за дорогою.
Нікі: Нам ще 70 км їхати.
Юнмін: Це ще година. Чому так довго? І куди ти мене везеш. Щоб я тебе пробачила розповіси мені що трапилось.
Нікі: ...
Юнмін: Скільки я чекатиму?
Ще раз ми почули цей звук. Він був тихий. Я міг чуть розслабитись.
Юнмін: Нікі що це???
Нікі: Тихіше.
Юнмін: Можеш сказати пошепки?
Нікі: Все що ти зараз чуєш ці звуки роблять монстри.
Юнмін: Монстри??!?!?
Нікі: Тихіше, Юнмін.
Юнмін: Чому ти проце так розповідаєш?
Нікі: Як?
Юнмін: Начебто тобі все одно.
Нікі: Цей звук був тихим. Взагалі то я, мисливець на монстрів. І тому знаю що ми навідстані з монстров в 40 км. Але це й погано, я ж веду його до нашої бази.
Юнмін: Зрозуміла, а в тебе відсутня така характеристика як телепорт?
Нікі: Я хочу прокататись.
Юнмін: Ти взагалі розумієш як мені моторошно?
Нікі: Хах.
Юнмін: ...
Кінець POV : Нікі.
POV : Чонвон.
Кай: За нашими радарами, монстри в 120 км від нас.
Чонвон: Це не погано, але це й дуже небезпечно, не можеш визначити де Нікі?
Кай: Зараз... Він в 68 км від нас.
Чонвон: Його можуть наздогнати монстри.
Мінхо: Що тут поробляєте?
Чонвон: Ти один без діла?
Мінхо: Так, всі готуються до битви і захисту. Я один без діла.
Кай: Чон!
Чонвон: Що?
Кай: Монстр ось ось наздогнуть Нікі.
Чонвон: Нікі знущається, чому він не телепортнеться до нас?
Кай: Я що знаю.
Чонвон: Зараз зателефоную.
Виклик Чонвон & Нікі.
Чонвон: Нікі ти взагалі здурів, монстри в 10 км від тебе. Тимбільш з тобою Юнмін.
Нікі: В 10?
Чонвон: Так! Давай щоб тут був за 10 секунд.
Кінець виклику Чонвон & Нікі.Як я і казав вже через 10 секунд Нікі і Юнмін були перед моїми очами.
Чонвон: Нарешті. Мінхо відведи в кімнату Юнмін.
Мінхо: Вау нове діло. Юнмін, пійшли.
Кай: Кст Нікі, якщо б не Чонвон, тебе і Юнмін вже з'їли б. Монстр зараз біля машини.
Нікі: Так швидко.
Кай: Звісно! Чонвон поки я бачу тільки одного монстра на радарі який в 50 км від нас. Останні в 100 і цілих 10 в 397 км.
Чонвон: Ми ж готові до наступу?
Нікі: Запитай у Хісина, він там головний.
Кінець POV : Чонвон.
POV : SIRENS.
Ми всі сиділи насторожені. Місу взагалі було хреново.
Анжела: Місу, все гаразд?
Місу: Я не знаю.
Анжела: 🤡.
Через 5 хвилин, ми почули рух який наближався до нас.
Каріна-01: Це хто?
Анжела: Щоб Юнмін!!
В цю мить заходить до кімнати Юнмін.
Мірін: Юнмін))
Ми всі підбігли до Юнмін, окрім Місу.
Юнмін: А що з Місу?
Анжела: Їй погано.
Каріна: Вони з Джеєм, були віч на віч з Монстром. Вона налякана. І їй погано.
Юнмін: Зрозуміло.
Ми розмовляли, як почули цей мотрошний звук дуже гучним. Місу взагалі стало пізд як погано.
Мінхо: Дівчата, ходімо!
Далі буде...
ВЫ ЧИТАЕТЕ
Ourland
FanfictionОурленд - планета в якій живуть істоти як вампіри, ельфи та сирени. Пишетися від головного автора, як я. Від мого імені та моїх персонажів. -🐍-