24

6 2 4
                                    

POV: СПАСІННЯ МІРІН.

Чонвон: Такс Кай, ми спостерігаємо за Каріною і Джейком з далеку.

Кай: Я працюю, а ти спостерігаєш.

Чонвон: Ну знаєш, спостерігати це теж робота!

Кай: Мгг. Цей а Сону не дізнається про нас?

Чонвон: Якщо ми будемо тихими, не дізнається.

Кай: Радари, інші штуки?

Чонвон: Цей палац побудований тоді, коли ще динозаври жили, які радари?

Кай: Ну добре.

Тим часом Каріна & Джейк.

Джейк: Я чув, що ти збільшуєся в розмірах?

Каріна: Так.

Джейк: Тоді почнемо.

*Ми встали в чотири метри від троянд, поруч з кімнатою Мірін*

Джейк: Збільшуйся так, щоб було зручно і так щоб ти змогла мене підняти.

*Каріна збільшилась за розміром який задав Джейк*

Джейк: Вау!

*Каріна взяла його на руки, і почала піднімати в верх до вікна Мірін*

Джейк: Стоп, тут можна вже. Тут вікно зачинено.

Каріна: Ти не можеш його розбити?

Джейк: Сигналізація?

Каріна: Яка сигналізація? Тут ще динозаври ходили.

Джейк: Ну добре.

*Після цього, я розбив кулаком вікно, від мого удару скло посипалося*

Каріна: Яж кажу що ніякої сигналізації немає.

Джейк: Так. Але це було достатьньо гучно.

*Потім ми почули дуже знайомий нам жіночий голос*

Мірін: Хто це?

Джейк: Мірін це ми) Ми тебе рятуємо.

*Я зайшов в кімнату і підняв її, і тут зайшла служниця Сону*

Служниця: ПРИНЦ СОНУУУ. - гучно крикнула жінка.

POV: СОНУ.

*Я спав, і все начебто було добре коли я відчув присутність інших істот, я телепортнувся в кімнату Мірін, і як раз служниця крикнула моє ім'я*

*Я побачив Джейка який тримав мою Мірін, зі злості я штовхнув Джейка і він вилитів з вікна, на мої червоні троянди, ще біля Джейка я потмітив незнайомку*

OurlandМесто, где живут истории. Откройте их для себя