Ourland

25

Каріна: З тобою?

Хісин: Так.

*Я наближився до неї ще ближче*

Каріна: А де я буду спати?

*В цей момент, я поцілував її*

Каріна: Хісин, що ти робиш?

Хісин: Цілую.

Каріна: Ми мало знайомі.

Хісин: Та чого всі говорять "Мало знайомі" я кщо я хочу то я поцілую.

Каріна: Що? Так не буває.

Хісин: Карін, ти взагалі колись чула про кохання з першого погляду?

*Після цього я вийшов з кімнати*

Каріна: Ей!

*Я запер її в кімнаті*

Каріна: Хісин, відчини!

Хісин: Я відкрию з ранку.

Каріна: Будь ласка відкрий.

*Я пішов в кімнату напроти*

POV: СОНУ.

*Вже був світанок, я проснувся і вирішив зробити сабі кофе, а також піти за їжею для Мірін. Я вирішив зробити все швидко, щоб ще Мірін не втікла. Бідненька в неї немає сил, щоб знизити ризик що вона втіче я колю їй одну речовину яка змушує істоту бути слабою та без сил певний час. Я вийшов до жінки яка все ще стояла за столиком, я запитав де можна взяти їжу, вона мені люблязно все дала те що я просив. Піднімючись сходами я думав про Мірін, коли я зайшов в номер, на ліжку нікого не було але горіло світло в ванній кімнаті, потім світло зникло і вийшла Мірін*

Сону: Ти вже встигла прийняти душ?

*На це я відповіді не отримав*

Сону: Я приготую тобі сніданок, що ти зазвичай їси?

Мірін: Запхни свій сніданок собі в дупу!

Сону: Ей ей ей дитинко, я не дозволяв тобі зі мною так говорити.

Мірін: Я не слухаю такого як ти.

Сону: А який я?

*Вона замокла*

Сону: Ну, який я?

Мірін: Покидьок ти!

Сону: Окей. Я приготую тобі сніданок все одно, і ти з'їсиш це.

Мірін: Ні, краще помру з голоду, чим з'їм те що ти приготував! Чи ти вирішив тепер послаблююче мені додати в їжу, який ти милосердний, дякую що більше не залишиш на мені марки від шприца.