Слухаючи шум вечірнього прибою, К'ян споглядав як сонце сідає за обрій. Життя на острові серед океану мало свої недоліки, але такі переваги їх компенсували.
Коли на небосхилі вже не було багряного кола, небо все ще було рожеве, Рекі почув звук коліс скейта. Звернувши увагу на джерело звуку, хлопець побачив Ланґу. А за пару хвилин він вже був зовсім поруч.
— Давно сидиш тут?
— Хвилин двадцять. І ти пропустив все видовище.— витягнувши руки, К'ян вказував на тільки но сівше сонце.
Ланґа перевів погляд на небо що досі було у багряних кольорах. Він спустився сходами й сів поруч з К'яном.
— Не хочеш щось перехопити поки магазини ще працюють?
— Мммм~ — Рекі тер око розмислюючи над відповіддю— Так, не погана ідея.— видав хлопець, дивлячись на Хасеґаву примруживши* очі.
— Ну тоді пішли, бо часу в нас обмаль.
Ланґа піднявся з місця, а слідом і Рекі.
Дорогою, було прийняте рішення піти до невеликої забігайлівки, у якій вони раніше були разом з компанією.
Зі звуком дзвіночка на дверях, хлопці увійшли до закладу, одразу вирушивши до каси. Обравши все що хотіли, вони обидва сіли за стіл. Чекаючи замовлення, Ланґа першим перервав тишу між ними.
— Рекі, можна тебе спитати?
— М? - відірвавшись від екрана телефону, він перевів погляд у німому питанні.
— Ти вільний на ці вихідні?
— А що?
— Можливо..., ти не хотів би... до мене в суботу... сходити на ночівлю?— перебираючи пальці, з паузами запитав Хасеґава.
Кілька секунд хлопці провели мовчки дивлячись один на одного.
— А! Ну... я не те щоб дуже проти..., я ще спитаю, а потім тобі напишу у разі чого, добре?
— Так, звісно, без проблем!
Увесь час очікування далі вони провели в тиші.
З того моменту у підсобці минуло вже майже два тижні. Рекі за весь цей час намагався якось абстрагуватись від розмов про це. Не те щоб він навмисне уникав контакту з Ланґою, просто він не хотів обговорювати їх відносини. Через деякий час, Хасеґава просто змирився і не підіймав більше цю тему.
— Ваше замовлення!— сказала офіціантка, подаючи їжу на розносі.
Ланґа замовив свій улюблений путі́н*, Рекі ж натомість узяв гамбургер з колою.
Після перекусу підлітки попрямували до «Crazy». Як виявилось, сьогодні там проходило невелике змагання. З початку це була просто суперечка між двома скейтерами, але згодом доєднались ще інші. Ланґа одразу захотів взяти участь, на що Рекі просто побажав удачі і відмовився.
ВИ ЧИТАЄТЕ
SK8:the infinity / Скейт: Нескінченість «Найважливіше»
FanficІнколи, відносини між людьми міняються, а деякі не обдумані рішення ведуть до чогось нового. Але що завжди залишається вічним це: дошка, звук вітру у вухах під час катання, та друг який розділить з тобою цей момент. _____ Фф по фендому sk8: the inf...
