Від ненависті до чогось іншого

частина 6

-Привіт Скай.-радісно сказала дівчина.
-Привіт.-холодно відповів він їй.
-Нам треба розійтися.-різко сказав Скай.
У дівчини не було сліз і криків,вона просто була шокована.
-Що?-з надією спитала фея,наче щось зміниться.
-Я більше не довіряю тобі.Ось твій браслет,який ти мені подарувала у знак вічного кохання.Цього кохання вже немає.-сказав хлопець віддавши подарунок дівчини і пішов.
Дівчина дивилася на браслет зі символом нескінченності.
-Невже це через ту кляту усмішку?-впавши на коліна, запитала вона в себе.
Раптом із-за дерева вийшов Валтор,дивлячись як дівчина ледь не плаче через хлопця.
-Привіт,Блум.
-Валтор?-зі страхом у голосі спитала дівчина.
-Що тобі треба від мене?-намагаючись приховати страх у голосі спитала вона.
-Чого ти так боїшся,моєї помсти?-спитав чоловік з усмішкою,вже знаючи відповідь.
-Нічого я не боюся.Що ти мені зробиш?-запитала вона знаючи,що він легко може її вбити.
-Я зроблю тобі боляче,маленька фея.Проте навіть не так як ти думаєш-підійшовши до неї ближче,відповів Валтор.
-Тебе не цікавить чому твій коханий так різко пішов від тебе?Я розповім тобі.-сказав чоловік,дивлячись їй прямо в очі.
-Я все одно не повірю тобі.-відповіла дівчина,але їй було цікаво,що він їй скаже.
-Мені все одно,хочеш вір,хочеш ні.Він зраджує тобі вже як місяць.Чому не пішов раніше?Тому що весь цей час шукав причину кинути тебе.А ти наївна,навіть не помічала цього.
-Я не вірю тобі.-невпевнено сказала Блум.
-Справді?Тоді чому ти така не впевнена?А знаєш з ким?З тією блондинкою.Уявляєш?
-Цього не може бути.-відповіла вона.
Ти справді дурна.Він поводився з тобою не так як раніше,а потім ще й розійшовся з тобою.Це і є вся причина,я просто відкрив тобі на це очі.-не пожалівши дівчину,він розповів їй все як є.
-Бувай Блум,але це ще не все.Ми з тобою ще побачимося.-сказав Валтор зайшовши у портал.Насправді він перемістився трохи далі від дівчини,аби побачити її страждання.
Ні,цього не може бути.Він би  так не вчинив зі мною.-набравши його номер, подумала дівчина.
-Ти зрадив мені?-в надії почути відповідь яку вона хотіла,спитала Блум.
-Так.-відповів він і вимкнув.
-Що?Цього не може бути.Ні.-сказала дівчина дивлячись на браслет.
Її серце зжалося від болю.З її блакитних очей,які були сповнені надією хвилину тому,почалися литися сльози.Її прекрасне лице було у сльозах.Легкий вітер дув на лице дівчини,яке стало холодним.

Дівчина стисла браслет,який був у її руці.Він був досить гострим,що б лишити глибокі рани на руці феї.Почала виступати гаряча кров,рука невинної феї була вся в крові.
-Що?-знов спитала вона,не розуміючи,що зробила не так.
Раптом вона заспокоїлася і подивилася в бік озера.Дівчина встала з колін сильніше стискаючи браслет і почала йти в озеро.Каплі крові падали в холодну чисту воду,швидко змішуючись з озером.Погода була погана,блискавка,грім і почав йти сильний дощ.Вітер роздував ще сухе волосся дівчини.
-Нарешті.-сказала Блум перед тим як повністю зайшла у воду.
[Валтор]
Нічого собі,додумалася подзвонити йому.Нарешті вона зрозуміла,що я був правий.Мені так подобається дивитися як вона страждає.Вона думає якщо зробить собі боляче,то заспокоїться?Нащо вона йде у воду?
Вона ж не думає зробити це?-сказав Валтор перед тим,як дівчина була вже повністю в озері.
-Дурна,маленька фея.-він робив довгу паузу після кожного слова.
Я ще не закінчив з помстою, а вона вже зібралася незрозуміло куди.-сказав Валтор знімаючи свій темно червоний плащ.