Від ненависті до чогось іншого

частина 12

Всі були дуже втомлені та дуже щасливі,що цей день закінчився.Блум повільно дійшла до своєї кімнати,після чого обережно впала на ліжко.На її обличчі була ледь помітна усмішка,дівчина раділа,що цей день закінчився і всі живі..Раптом усмішка з її обличчя зникла,і Блум привстала з ліжка,так як совість взяла своє,дівчина вирішила поговорити з Вінкс.Вона обережно встала з ліжка та повільно пішла у загальну кімнату,де якраз сиділи дівчата.
-Блум,чому ти встала?-побачивши подругу,запитала Стелла,після чого усі чекали відповідь.
-Мені треба з вами поговорити.-відповіла дівчина та сіла напроти подруг.
-Про що саме?-запитала Муза.
-Я думаю,що це через мене Валтор напав саме сьогодні,ви ж памʼятаєте,вчора я..-недоговорила Блум,так як згадала,що дівчата не знають нічого.
-Не зрозуміла,що ти вчора?-запитала Лейла і підняла брови.
-Так так,а ну кажи.-сказала Текна.
-Ну я..я пішла вночі до Валтора.-відповіла Блум.
-Що ти зробила?-перепитала Стелла.
-Ти що з глузду зʼїхала?-запитала Муза.
-Але що ти там робила?-додала Флора.
-Ну я хотіла знайти щось,знайшла його щоденник.-відповіла дівчина.
-Щоденник,в нього є щоденник?-запитала Лейла.
-І що там було?-запитала Текна.
-Нічого особливого.
-Він хоча б не бачив тебе,так?-запитала Муза,але у відповідь від Блум отримала лише мовчання.
-Будь ласка,скажи що він тебе не бачив,не погрожував і ви не зустрічалися..-сказала Стелла і дивилася на Блум.
-Нуу..-єдине,що змогла відповісти дівчина.
-Кошмар.-сказала Флора.
-І що він сказав?-запитала Лейла.
-Трохи пригрозив,але так все нормально.-відповіла дівчина.
-Ти серйозно зараз?-запитала Текна.
-Так,а що?-запитала Блум.
-Він міг тебе прямо там і вбити,а ти що?-запитала Муза.
-Я?А я нічого..-відповіла дівчина.
-Ну звісно.-сказала Стелла.
-Але ж нічого не сталося.-сказала Блум.
-Справді?Блум,ти ходила до ВАЛТОРА,який запросто міг покінчити з тобою.-сказала Флора і подивилася на Блум.
-Чому ти не сказала нам?-запитала Текна.
-Не хотіла,ви або пішли б зі мною,або відмовили б мене.-відповіла дівчина.
-Ну,гаразд,все ж добре,заспокойтеся.-сказала Стелла.
-Блум,більше навіть не думай робити щось схоже.-сказала  Муза і показала вказівний палець.
-Добре,добре.-відповіла дівчина.
-Що ж,давайте закриємо цю тему.Блум,тобі вже краще?-запитала Лейла.
-Так,все окей!-відповіла Блум і підморгнула,після чого всі засміялися.
-Це все добре,але що нам робити далі?-запитала Флора.
-Чекати.-відповіла Блум і її обличчя вмить втратило посмішку.
-Що саме,Блум?-запитала Текна.
Це питання було неочікуваним для Блум,адже вона й сама не знала,що робити і чого чекати.І чи дочекаються вони взагалі.
-Просто чекати,адже виходу у нас немає.Будемо робити усе,що в наших силах.-відповіла дівчина,відірвавшись від своїх думок.
-Пропоную піти спати.-сказала Стелла.
-Я тільки за.-відповіла Блум.
-Я теж.-додала Муза.
-Тоді ходімо.-сказала Лейла.
-Уперед!У нас є цілих 10 годин.-сказала Флора.
-Як добре,що ми дожили до відпочинку.Добраніч.-відповіла Текна.
-На добраніч.-сказала Стелла.
-Навзаєм.-додала Блум.
-До завтра.-сказала Муза і всі пішли спати.

Від авторки.
Я дуже вибачаюся,що ця частина маленька та вийшла з затримкою.Останнім часом я почуваю себе не дуже добре.Проте,можете не сумніватися,я пишу продовження,і воно обовʼязково буде перед вами.Дякую за розуміння:)