Частина 12. Загрались

15 1 4
                                    

Лєра стояла біля вікна свого просторого номеру, з якого було видно, як сонце позолотили своїми західними променями хвилі. Дивовижне контрастне поєднання темної морської блакиті з гарячим помаранчевим, який збискував на хвилях, виринав із води і вгорі вже перетікав в глибоку синеву наступаючого нічного неба. Було тепло, із відкритого вікна завівало тепле повітря, що пахло морем і клумбами обабіч стежин на території готелю.

"Такий захід сонця ідеальний для початку розгульного вечора з випивкою і фліртом." Лєра сумнівалась в тому, чи варто їй взагалі йти на вечірку. Вона була зморена за ці два дні не тільки роботою, а й тим театром, в який її втягнув Горецький. Мабуть найкраще було б і для легенди і для Лєри просто відпочити в своєму номері, а Женька лишився б в своєму. Для всих ми б були парочкою, яка насолоджується усамітненням в номері, а для дівчини це була б можливість без зайвого театру відпочити від всих.

Веселий сміх за вікном. Компанія молодих людей, що йшли в той корпус, де сьогодні мала бути вечірка, щось зачепила.

"Я теж хочу так"

Але чому? Чому цей Женька знову увірвався в її життя і їй знову доводиться зважати на його думку, на те як вони будуть виглядати перед людьми.

- Це його спектакль, а не мій.

Чорна сукня, яка була придбана спонтанно виявилась дуже доречною. Замість білизни Лєра вдягнула купальник. Добре, що верхня частина,у вигляді топу, не погано трималась і без зав'язки на шиї. План на цей вечір був максимально простий - напитись і покупатись у нічному морі, забивши на те, що її стрілки, які вона швиденько намалювала, потечуть, а можливо навіть та водостійка туш теж не встоїть перед морською водою. Червоні губи точно з'їдяться об трубочку, але ці червоні губи скоріше задавали настрій самій дівчині.

Поки дівчина зібралась, зал клубу вже заповнився людьми. Хтось вже встиг навіть на питись, хтось танцював, багато людей чекали на свії замовлення на барі.

- Лєра! - Спалах телефону виписував вісімки над головами компанії, що сиділа за столиком на рівень вище від танцполу, де вже танцювало кілька компаній.

- Ми думали ти вже не прийдеш. - (якесь ім'я із креативщиків) сховала телефон в сумку, яку відкинула далі на диванчик, звільнивши місце.

- Якщо чесно, я сумнівалась, але коли ще мене безкоштовно привезуть на елітний курорт і заплатять за всю мою випивку? - Лєра посміхнулась. Щиро посміхнулась, бо музика, злегка сп'янілі колеги, серед яких не було ні Оксани, ні Горецького, ні навіть Боса, робили цей вечір дійсно приємним.

Пошли мене нах*й!Where stories live. Discover now