частина 4

30 4 0
                                    

Незважаючи на те, що ранок здався дивним, їх традицій це не змінило. Чонгук, Бог зна як, встиг зайти до альфи в кімнату і приклеїти домашні тапочки двостороннім скотчем до підлоги.
А коли Техьон це зрозумів було занадто пізно.

Кім говорив із Сухьоном: чоловік подзвонив після занять і спитав, чи все гаразд, розпитував як поводить себе Чонгук, чи не занадто докучає. Втім Техьон з посмішкою переконав його, що все гаразд. Чонгук справді іноді ще та заноза в дупі, але й він не мале дитинча, щоб ледь що сталося бігти до батьків жалітися. Зможе впоратися та й певен, що скоро цей період пройде. Пан Чон сам сказав, що домовився на три тижні. Чонгук зрештою просто здасться і прийме ту частину у якій передбачений охоронець. Іншого вибору немає, бо Техьону робота подобається всім. І звільнятися він з неї не хоче найближчим часом.

– Однак, пане, – говорить Техьон та тягнеться рукою до тумби біля ліжка. А там на самій нижній полиці лежить те, що він знайшов і сховав. – Гадаю, мені треба з вами зустрітися і дещо показати.

Зранку, дочекався доки Чонгук сховається на другому поверсі за дверима своєї спальні, Тохьон підняв таємничий невеликий конверт з-за дверей. Чесно кажучи, очікував чогось, як у фільмах. На кшталт, стандартних залякувань: «Рекомендую триматися далі» або ж «Залиш це діло іншим, шмаркач». Та, піднявши конверт, зрозумів, що той не такий вже і пустий. Там точно не одна записочка.

В теперішній час альфа зрозумів, що молодшого не було видно, бо хлопець був зайнятий дуже важливим ділом: гарно та міцно клеїв капці Техьона до підлоги, щоб потім одразу з ламінатом їх здирати довелося, адже окремо вони вже не зможуть бути через дуже надійний скотч.

Конверт. Там виявилося з десяток різноманітних фото: де Чонгук виходить з університету та з будинку; їсть на кухні, вчить уроки в кімнаті, навіть десь обідає поза домом.

– Я б не рекомендував звертати увагу на те, що намагалися поламати двері, але те, що за вашим сином слідкують – проблема. Ці фото зроблені нещодавно. На одній світлині Чонгук одягнений у різнокольорову худі темних кольорів, яке надягав два дні тому.

– Тебе немає ні на одному з них? – питає чоловік надто спокійно, як для такої ситуації.

– Ні, мене немає, – відповідає, нахмуривши брови. На тому кінці дуже тихо і це підозріло. Та згодом чується тяжке роздратоване зітхання.

See you againWhere stories live. Discover now