Продовольчий магазин № 514

56 Сльози Цінчуань

Тоді.... ти все ще спілкуєшся з іншими.

Почувши сильну кислотність у тоні Цзян Чен Яна, Лін Хуа Ань не втримався від сміху і сказав: "Капітан Цзян знову ревнує, чи не так?".

Тепер, коли він почув це, Цзян Чен Ян просто розбив банку і сказав: "Так, я ревную. Було сказано, що ця поїздка буде нашою першою спільною поїздкою, але я навіть не мав можливості провести з тобою час наодинці. А та багата біла дівчина, ти ще ніколи ні до кого не був таким захопленим.

Багата біла дівчина? Ця пані Сун щойно?

Серце Цзян Чен Яна стало кислим, наче вилив кілька банок оцту, так, вона була не тільки красивою, її тіло було ще кращим, а головне, вона могла дозволити собі летіти першим класом, хто вона, якщо не багата біла дівчина?

Лін Хуа Ань весело сказав: "Капітан Цзян, запах заздрощів настільки сильний, що цей туалет навряд чи можна закрити".

Цзян Чен Ян розсердився і вдарив Лін Хуа Аня по грудях, від чого той захрюкав. Цзян Чен Ян подумав, що він не контролював силу належним чином і запитав нервово: Хуа Ань, з тобою все гаразд? Я застосував занадто багато сили? Дозвольте мені поглянути.

Утримуючи руку Цзян Чен Яна, що смикав його за одяг, Лін Хуа Ань сказав з легкою посмішкою: "Капітан Цзян, я знаю, що ти вже давно жадаєш мого тіла, але не треба бути таким нетерплячим, це ж літак".

Від перекладача: мій ор дістає небес, обожнюю цю парочку ლ('ڡ'ლ) (｡･ω･｡)ﾉ♡

Лін Хуа Ань! Голова Цзян Чен Яна вибухнула, і його обличчя почервоніло, перетворившись на мавпячу дупу.

Гаразд, гаразд, я більше не буду тебе дражнити. Лін Хуа Ань обняв Цзян Чен Яна за талію і з посмішкою промовив: "Я сліпий, я не бачу її, навіть якщо вона гарненька. Вона мене не цікавить, навіть якщо у неї гарне тіло, то чого ж ти так ревнуєш, любий маленький Ян Ян?

Я ж просив тебе не називати мене так! Рот Цзян Чен Яна був запеклим, але задоволення в його очах видавало його, і він явно говорив щось, що не було правдою.

Лін Хуа Ань збирався сказати ще щось, як раптом у двері постукали.

Вибачте, хоч я і не хочу вас турбувати, але я дійсно не можу стриматися.

Вони обоє заклякли, і Цзян Чен Ян відчув, що його обличчя палає, тому він ніжно штовхнув Лін Хуа Аня і прошепотів: "Не вставай поки що".

Лін Хуа Ань знову поцілував Цзян Чен Яня і так само пошепки сказав: "Ми продовжимо, коли приїдемо".

Цзян Чен Ян нічого не відповів, він збентежено відштовхнув Лін Хуа Аня, поправив свою трохи брудну сорочку, глибоко вдихнув, відчинив двері туалету і вийшов першим. Цзян Чен Ян не наважився подивитися на чоловіка у дверях, простягнув руку, щоб допомогти Лін Хуа Ану, і пояснив: "Вибачте, він сліпий, і потребував допомоги, щоб ви не переймалися цим".