ДІВЧИНА В МАСЦІ

8 ГЛАВА

*Дені*

Вранці ми знову переговорили з Вілом,і вирішили поїхати до Лії та розпитати що це все означало?!Чому вона вирішила допомогти йому!!!
Ми швидко посідали по машинам і поїхали Під'їхавши до її будинку ми почали чекати коли вона вийде щоб вирушити до університету.Чекавши майже годину вона так і не вийшла,ми піднялися до дверей її квартири та почали дзвонити в дзвінок.
- Дивно,тихо.Сказав Віл
Нікі почав стукати в двері,аж раптом з сусідньої квартири вийшла старенька бабця і сказала?
- Ви шукаєте те дитя що живе тут?Лію?
- Так
Сказав я,вона підійшла до нас ближче і сказала
- Вона вчора не повернулася з університету
Ми з хлопцями поглянули одне на одного .Віл почав говорити
- Хлопці вона вчора точно пішла додому,я пропонував її підвезти.Та вона відмовилася
- Їдемо в університет,може вона там.
Сказав я і покрокував на вихід з будинку.
Приїхавши до університету,ми швидко зайшли і почали оглядатися щоб побачити дівчину.Але марно,її одногрупники не бачили Лію від учора .Телефон в неї вимкнений
- хлопці,давайте я з Лео поїдемо під її будинок та будемо чекати там,на випадок якщо вона повернеться.
- Ок. сказав я
До вечора ніхто так і не з'явився...Вона так і не повернулася додому
На наступний день,під її будинком стояв Віл,та біля п'ятої вечора до нього приєднався і я.
Ми сиділи в машині,говорили та слухали музику,як раптом понад нами проїхав чорний тонований бус.двері в нього відкрилися і ми побачили як щось викинули з нього.
Так як вже було доволі темно,ми не зрозуміли що це було.
- Це що людина?
Запитав Віл,і показав пальцем туди де декілька хвилин назад був припарковані бус.
- Не думаю,напевно сміття.
Сказав я і продовжив сидіти в телефоні
- воно рухається!
Знову заговорив він
Я повернув голову і побачив як хтось встає,та знову падає
- Напевно знову якийсь наркоман чи щось таке.
Відповів я і продовжив шукати цікаві відео в інтернеті
- Можливо.
Віл далі почав дивитися на ту людину,та раптом крикнув
- Прокляття,це Лія.
Від його крику я впустив телефон і відразу повернув голову . Лія була повернута до нас спиною,напевно не побачила машину.І повільно коливаючись почала підходити до потрібного під'їзду . Ми швидко вискочили з машини та підбігли до неї
- Лія,закричав я
Вона зупинилася,та не повернулася
- Що ти тут робиш
Спитала вона все так само стоячи до нас спиною
- Ми чекали на тебе.
Коли я це сказав вона повернулася ,всі слова які я хотів сказати просто зникли.Я побачив дівчину яка була побита,губа кровить,під очима добрячі синці,на щоці подряпина ,брова розсічена а ще вона однією рукою тримала іншу наче та була повністю не рухлива
Я підійшов до неї ближче,і хотів зняти з неї капюшон,та вона швидко відштовхнула мою руку
- що з тобою сталося? Запитав Віл
- Я б хотіла в тебе це спитати.Кому ти вбіса розповів що я можу битися?
- Лиш братам.
- Значить твої брати сказали ще комусь!
- Ми нікому не говорили.Сказав я
- Супер...Відповіла вона .:-Мені прийшлося битися,прокляття,я билася починаючи з того вечора коли тебе зустріла Віле,і лиш сьогодні в вечері мене відпустили!Дідько...
- Але я всі деталі розповів хлопцям лише вчора вранці...
Вона підняла на нього очі і почала мовчати,аж раптом випалила
- Значить за мною стежили.
- Чому ти билася?поставив я їй запитання
- У мене не було іншого вибору,я маю віддати борг.
- Тепер ти вільна.?Втрутився Віл
- Не зовсім...сказала вона...:- Давайте поговоримо завтра,мені треба відпочити.Вона знову повернулася до нас спиною,але не змогла ступити і кроку як почала падати.Я підхопив її
- Лія!?
- Все нормально,пробачте я зараз встану.
Вона спробувала рівно стати та знову почала падати.Я її підхопив на руки і сказав
- тобі треба в лікарню
- Я не маю на це коштів,можеш допомогти піднятися у квартиру?
- Ні,ми їдемо у лікарню
Вона спробувала щось сказати,та я відчув як її голова впала на мої груди Вона відключилася.
Я підніс її до машини та поклав на задньому сидінні.
-Віл,сядь біля неї і подзвони хлопцям.Скажи щоб їхали в лікарню
Він кивнув а я швидко сів за кермо та ми вирушили в дорогу.
Ось ми вже на місці,медсестра та лікар забрали її в оглядову.За декілька хвилин приїхали Лео та Нікі ми з Вілом розповіли все детально,аж раптом до нас вийшов лікар
- хлопці ...
- Що з нею ,запитали ми
-Що ж.Вона добряче побита,а ще в неї перелом руки,тому на два тижні вона буде в гіпсі.
- Добре.
- Вона живе сама?Запитав лікар
- Так.Швидко відповів я
- Погано...
- А що таке?Втрутився Нікі
- Їй потрібен догляд,а самій буде тяжко.
- То ми можемо забрати її до себе,так Дені?Подивидися на мене хлопці з цим запитанням
- Без проблем. відповів я
- Чудово,тоді можете іти її забирати,вона вже прокинулася.
Сказав лікар і ми з хлопцями покрокувала у палату.
- привіт.
Привіталися ми
Вона підняла голову та кавнула
- Встати можеш?Запитав я
- Так.Лія швидко піднялася ...
- Тоді ходімо ,поїдемо додому.Я сказав показуючи рукою на двері
- Дякую,тихо почув я її слова
Ми сіли в машину та почали їхати.Декілька хвилин потому вона заговорила
- Ем...ти не повернув.
- Ми не повеземо тебе до твого дому .
- А куди?
- Ти поживеш у нас,усміхаючись вигукнув Віл
- хаххх...гарний жарт
- він не жартує,це правда,ти поживеш у нас.Тобі потрібен догляд а ти живеш одна.Тому так
- Але....
Я не дав їй договорити,як сказав
- Твоєї думки ми не питаємо
- Прокляття,
Пробубніла вона собі під ніс,і це заставило мене усміхнутися