ДІВЧИНА В МАСЦІ

5 ГЛАВА

*Лія*

Коли я прийшла додому то відразу обробила руку перекисью бо більше ніяких ліків я не мала .Та пішла відпочивати .
Вихідні пройшли доволі спокійно не зважаючи на те що мене відвідали татові так звані "Друзі"яким мені залишилося виплатити 30 тисяч,і все вони відстануть від мене.Кожень візит Бена,так звати головного,закінчується синцем на обличчі.Та добре,що моя маска майже завжди закриває це.
В понеділок я ішла до університету з опущеним поглядом,і чекала нових знущань .Та на диво цього не сталося.Мене ніхто не чіпав.
Так проходили дні,що правда інколи я бачила на собі погляди зі сторони братів Дейсвел ,це бачила не лише я а й Кіра яка час від часу нагадувала про своє існування. Штовхала,говорила не приємні речі.Були дні коли вона хотіла мене побити за університетом,та якось завжди там "Випадково" проходили хтось з Дейсвелів. Тому вона зупинялася і давала мені змогу піти.
Якось перший семестр вже підходив до кінця,і всі першокурсники мали піти до річки на пікнік.Я теж з усіма пішла,але це була моя найбільша помилка про як я пошкодую згодом.

24 грудня,день перед різдвом.На сьогодні запланований наш пікнік біля річки,тому домовившись на яку годину ми почали по трошки збиратися на місці зустрічі.
Я прийшла одна з останніх,так як знову ішла пішки.Та по приходу я побачила що між першокурсників є також і дехто з інших курсів.Ну і звичайно брати прийшли до свого найменшого щоб потусити з ним.
Та я на це не зважала,знайшла місце подалі від усіх , сіла на каміння  та дивилася на річку.Мене це заспокоює...

- Ти не підеш до всіх?
Повернувши голову назад я побачила Браяна.
- Мені тут добре. Відповіла я
- Привіт Лія
Підійшов до мене Вільям разом з братами,та привітався.
Я почала підійматися,щоб швидше піти і не створювати собі проблеми
- Ти куди?Ми ж просто захотіли посидіти біля річки.Заговорив Дені
- І цим створити мені проблеми?
- Чому?Поставив запитання один з двійнят,здається його звати Лео
- Хлопці,якщо ви не знаєте,то одна з тих дівчат які знаходяться тут ,закохана у когось з вас.А після того як ви просто поглянете в мою сторону ,у мене починаються проблеми.Тому навіть боюся уявити що зі мною буде якщо я посиджу не далеко від вас...
- Перестань,сядай і просто давайте мовчати,інколи це всім потрібно
Сказав Дені та сів поряд з братами та Браяном.
Я приєдналася ,теж мовчки сіла і продовжила дивитися на річку...
- Лія,ти вмієш плавати?Знову перервав тишу Дені
- Ти казав ми будемо мовчати.
- Але все ж?
- Ні, не вмію! Тепер ти перестанеш говорити?
- Тебе ніхто не навчив?Чому твоя мама і тато не подбали про це?Далі питав вже Нік
і
Я продовжила мовчати,адже ділитися з ними своїм життям я не хотіла ...Тому просто ігнорувала любе запитання...
Тому вони трохи посидівши встали та знову почали говорити

- Гарного вечора Лія,бувай.Сказаі Від
- Нам пора .Па .Попрощалися інші ,я лише кивнула та продовжила сидіти на місці...