ДІВЧИНА В МАСЦІ

10 ГЛАВА

*Дені*

Коли ми повернулися у вечері додому ,було тихо.Лія напевно вже спить.Ми сіли вечеряти,та раптом до мене подзвонив батько
Телефонна розмова
-Привіт синку
-Так,привіт.Чому так пізно телефонуєш?
-У мене проблеми
-Що сталося
-Документи,що я тобі давав.Ти їх нікому не показував?
-Звісно ні,про них знаємо лише ми
-Дені,вони спливли!
-В сенсі? Як?
-Хтось передав документи Джону
"Джон це колишній друг мого батька,який підставив його і зробив вбивцею"
-Подумай добре синку,хто це міг зробити!?
-Я зрозумів тебе.
Дзвінок обірвався ,і я заговорив
-Віле,у батька проблеми.Хтось передав Джону документи про колишні справи батька .А той скоріш за все захоче помсти
-Дені,хто це може бути?Запитали хлопці
-Сьогодні вранці я вловив Лію біля дверей кабінету
-Але для чого їй це?Запитав Віл
-Їй потрібні гроші,можливо запропонована сума була доволі симпатичною
Я зірвався з місця та пішов на другий поверх
-Почекай,Дені,ти ж нічого не перевірив
Далі кричав Віл
-Вона єдина хто був в будинку...Лія не така як ми всі думали,під її милим і невинним личком ховається підла людина.І я зараз з цим покінчу...
Я відкрив двері в кімнату до Лії ,так сильно що думав вони вилитять з завіс.Вона від шуму підскочила та сіла обпершись долонями в ліжко
-На кого ти працюєш.Почав кричати я і підходив до неї
- Ти про що?
-не прикидайся дурочкою,ти вкрала документи у нас з кабінету!Кому ти їх віддала
-Та про що ти вбіса говориш,які документи?
Я не витримав,та взявши її міцно за плечі підняв з ліжка та тримав над землею.Я був сильно злий,тому не розумів що роблю.
-Дені,відпусти її.Давай спокійно поговоримо.
Говорили хлопці позаду мене.Та я не слухав
-Я тобі вірив.Вірив що ти не така як усі,навіть впустив до свого будинку.А ти за гроші зробиш будь що...
Я відійшов від ліжка та все так само тримаючи її за плечі сильно вдарив об стіну і далі говорив
-Для чого ти це зробила,скільки тобі заплатили?
Я бачив страх в її очах,та потім з її носа почала капати кров.Я настільки сильно вдарив її спиною об стіну,напевно вона вдарилася і головою.
Хлопці побачили це,та підійшли до мене.
-Дені,брате.Відпусти її.Сказав тихо Нікі поклавши руку мені на спину
Я відпустив її,і вона впала на підлогу,відразу витераючи рукою носа.
-Лія,для чого тобі ці документи,та кому ти їх передала.Нікі присів біля дівчини і говорив тихо та спокійно
Вона підняла очі на мене,потім оглянула Лео та Віла та в кінці кінців зупинила погляд на Нікі
-В-в-и ....Вона почала підійматися на ноги та сперлася об стіну. :-Ви ідіоти!Крикнула вона.:-Я не розумію про що ви зараз говорите,та це ж не важливо для вас,так? Які трясця документи?
-Я бачив як ти вранці вийшла з кабінету!
-Дені,значить ти сліпий...
Я знову підійшов впритик до неї,і побачив що від того вона почала вдавлюватися ще більше у стіну,а на очах почали з'являтися сльози
- Мої руки були пусті,тихо промовила вона дивлячись мені в очі.Я нічого у вас не брала...
Потім вона однією рукою відпихгула мене та почала іти з кімнати.
-Я теж думала що ви не такі як всі,але помилилася...
Вона повернулася до нас спиною та швидко побігла з кімнати
-Дені,може це не вона?Запитав Віл
-Більше нікого не було!
Відповів я та теж почав виходити з кімнати,коли я почав спускатися на перший поверх я чув як вхідні двері закрилися.Прийшовши на кухню я відкрив пляшку пива та пішов у вітальню.До мене спустилися хлопці та посідали поруч
-Де вона?Запитав Лео
-Напевно втікла. сказав я
-Але її одяг тут,вона пішла на двір боса і без курточки? Поставив питання Віл
І тоді я зрозумів,що вона реально пішла з дому боса та роздягнена,а на дворі досі зима.До її дому іти що найменше хвилин 40
-Прокляття...Я вскочив з дивану та пішов на вихід
-Дені,ти куди?Кричав мені Нікі
-Щоб вона нам не зробила,але дозволити її захворіти я не можу.Ця дівчина і так не дуже здорова.
Хлопці пішли за мною.Ми сіли в машину та поїхали.Проїхаіщи доволі довго ми нікого не бачили по дорозі.Я вирішив що варто заїхати до неї додому ,можливо вона там.Та під'їхавши до її будинку ми побачили що світло в її квартирі вимкнено,це означало що її нема ...
Ми приїхали додому,та я вирішив подзвонити до Біла,адже він знає більше про неї ніж ми
-Біл Чекаю тебе за пів години в дома
-Дені?Буду
Коли він приїхав до нас,ми пройшли в вітальню та почали говорити
-Звідки ти знаєш Лію? Запитав Нікі
-Вона винна мені
-На що вона брала в тебе гроші?Поставив запитання Віл
-О ні...ця дівчина в мене нічого не брала
-То чому вона тобі винна?Втрутився і я
-Її батько позичав в мене
-А чому ти не вибиваєш борг з її батька?Знову заговорив я
-Він помер
Ми переглянулися
- а так як дружина покинула його як Лія була маленькою,то борг має віддати вона.Сказав Біл усміхаючись.
-Скільки він був тобі винен
Після мого запитання він трохи подумав та сказав
-100 000 доларів
-А скільки залишилося?
-3 тисячі,я не підозрював що вона зможе віддати таку суму так швидко,адже їй гроші теж треба...Та це вже не мої проблеми
Ми помовчали,та я дістав свій гаманець і кинув на стіл 3тисячі баксів
-Закрий її борг,і більше не подходь до неї
-Ого,Дені в тебе на неї плани?!спитав він
-Ні,просто я хочу щоб вона трохи помучилася.Вона підставила нас
Він почав сміятися...
-Хах...Лія?О Дені,це не та людина що може підставити
-Ти про що?запитав Нікі
-Коли в неї залишалося віддати мені 50 тисяч я їй пропонував попрацювати на мене і я б закрив її борг,та вона лиш усміхнулася і відправила мене на всі чотири сторони.Після того я ще декілька раз пробував найняти її,мені потрібно було взнати деяку інфу з моїх друзів,але так щоб вони не запідозрили мене
-А вона що?Запитав Віл
-Хах,кинула мені в обличчя декілька тисяч і сказала що не буде робити такого.Тому я думаю що підставили її .Комусь потрібно щоб ви про неї так думали
Ми поговорили ще трохи з Білом та він пішов,а ми піднялися в кабінет і вирішили переглянути камери.Адже в кабінеті вона є
Включивши відео ми побачили...
-Це що Кіра?Відкривши рота заговорив Від
Вона пройшла до столу,та взявши документи швидко вийшла з кабінету не закривши за собою двері.Потім через кілька хвилин ми побачили Лію.Вона тримаючись за дверну ручку зайшла в кабінет на метр,повільно оглянула,та швидко вийшла...Вона правда нічого не зробила,а я її так образив
-Прокляття,взявшись за голову Пробурмотів я
-Ти її тоді і побачив,так?Запитав Лео
-Так.Відповів я:-Я зробив їй боляче не вислухавши і не перевіривши.Господи я такий ідіот.В її очах я вперше бачив страх коли підняв її за плечі.Лія лиш почала мені довіряти,навіть усміхатися,а я....
-Давайте поїдемо до неї,її потрібно забрати назад сюди додому,адже їй досі потрібен догляд,тим паче ми знаємо про її хворобу.
Ми знову піднялися та сівши в машину рушили до будинку дівчини.Та приїхавши в квартирі досі не світилося.
-Ну і де вона? Запитав я
-давайте почекаємо .Сказав Віл і ми погодилися ...
Ми просиділи в машині усю ніч,та ніхто не повернувся .
Мій телефон почав голосно грати,на екрані вивґсвітився номер та написано "ЛІКАР"
Я не думаючи підняв слухавку та почув
-Доброго ранку,Дені
-Доброго
-Я не хотів уночі вам дзвонити,та дівчина усю ніч пробула в холі лікарні,а вранці попросила мене зняти гіпс,я намагався зупинити її казав щоб вона побула в лікарні і ви за нею приїдите,та коли вона почула за вас то дуже швидко втікла...Я не зміг її зупинити
-Як давноі она пішла?Вона була у взутті і одягнена?
-Так,на ній був спортивний одяг та кеди,а одна рука перебинтоввна бинтом,схожим на боксерський
-Я зрозумів,дякую
Я відключився і завів машину...
- Що сталося?Запитав Лео
-Вона зібралася на ринг!...
Сказав я та рушив з місця