ДІВЧИНА В МАСЦІ

11 ГЛАВА

*Лія*
Мені потрібно виплатити той проклятий борг,і я нарешті зможу нарипльно почати жити .Я зв'язаласяз одними хлопцями які організовують поєдинки,тому сьогодні я битимуся.
Маленька дівчина з анорексією,сьогодні покінчить з усіма проблемами,ну я так думала
Настав час бою,я виходжу на ринг і бачу перед собою хлопця,по розмірах трошки менший за Дені,та теж великий для мого крихкого тіла.Я повернула голову і поглянувши на чувака котрий організував бій сказала
-Ти казав я битимуся з дівчиною!
-Крихітко,просто зроби шоу,і старайся не відключилися до 5го раундах
Пролаявшись собі під ніс ми почали бій.Я била сильно,та він всеодно був сильніший,я добряче отримувала удари в живіт...
Перший раунд,потім другий та третій...Я вже морально здалася.Ось оголосили про початок четвертого раундах,я підскочила зі свого стільця і стала в стійку,аж раптом мене хтось закидає на плече та виносить з ринку,я виплюнувши капу кричу...
-ЕЕЕ...ТИ ЧОГО?ВІДПУСТИ
-Лія,заспокойся.Я почула голос того кого найменше хотіла бачити,Дені
-Відпусти мене клятий виродку,ти взагалі що тут забув?Прокляття Даніель,відпусти мене
-Не рухайся
Я почала лупцювати його та кусати за спину,він лиш ойкнув та продовжив нести мене на вихід.
Моє тіло відчуло прохолоду,це означало що ми вийшли на двір.Він продовжував мене міцно тримати,а потім відкрив двері в машину та закинув мене в неї.Я приземлилася на Нікі та Лео
-Тримайте її.Сквзав Дені та пішов сядати за кермо
-Ти не маєш права так робити!Сказала я дуже розсерджено
-Лія нам потрібно поговорити з тобою.
-Скажи тут
-Ні,ми їдемо додому
-Ти відвезеш мене до мого дому?
-Ні,ти повертаєшся у наш будинок
-Я не повернуся туди
-У тебе немає вибору
Він почав кермувати....ми мовчали.Я відчула як хтось тиче палець мені у щоку...Нікі тримаючи руку біля мого обличчя заговорив
-Тобі добряче вліпили по обличчі,буде синець
-Можу організувати тобі такий самий...Я підняла руку яка була в рукавиці і продовжила:-Хочеш?
-Лія,я тобі нічого не зробив,якщо хочеш когось робити то можеш це зробити з Дені...
Я ніяк не відреагувала.Приїхавши додому до хлопців я хотіла вийти,та мої двері були заблоковані.Та раптом вони відкриваються і за ними стоїть Дені.Я не довго думаючи штовхаю його ногою в живіт,він задкує і в кінці кінців підає.Я швидко злажу з машини,сядаю Дені на живіт та починаю лупцювати ,уявляю перед собою боксерську грушу.Удар,Удар...Він закрив обличчя руками,та це мене не зупинило.
-Лія,перестань.Заговорив Від
-Мовчіть,я це заслужив...Сказав крізи руки Дені
Я зупинилася,встала з нього.Копнула ногою в бік,та сказала
-Іди до біса Дені.Ніколи більше не підходь до мене
Знову копнула його в бік і покрокувала в будинок,на порозі біля дверей стояли хлопці.
-Вам теж вцідити?
Вони розійшлися,та я спокійно зайшла в будинок та пішла в кімнату.Закрила на ключ двері,та відразу пішла у душ.Зняла з себе одяг,стала під холодну воду та просто думала.Простояла я так хвилин 30.Обмоталася рушником,я спокійно вийшла .Стала біля шафи щоб взяти речі та переодягнутися ,аж раптом почула голос
-Тільки прошу,не скидай рушник
Я здригнулася,та повернулася.
-Дені?
-Ага
-Ти що тут забув?
-прийшов поговорити
-Нам немає про що говорити
-О ти помиляєшся.
-Вимітайся завідси
-Це мій будинок ...
-Тоді піду я
Я почала іти до дверей,та швидко була притягнута та сперта об стіну
-Я правда прийшов спокійно поговорити
-Ага
-Ти більше не будеш битися,і це не запитання
-О,вибачте...Усміхнулася я:-та я маю віддати борг,тому....
- Ти більше нічого не винна,я віддав Білу залишок твого боргу
-ти що???...Якого дідька?
Дені продовжував мене тримати,я відчувала ого дихання,його тіло та розуміла що мені треба як найшвидше вибратися.
-Відпусти
-Ми поговоримо?
-Можливо,але для початку відпусти
Він повільно відпустив мене,я відразу підійшла до своєї сумки,взяла звідти конверт та підійшовши назад до Дені притиснула конверт до грудей та сказала.
-Не потрібно лізти в мої проблеми
-Що це?
-Тут п'ять тисяч баксів
-Для чого ти мені їх даєш?
-Це за борг,проживання,лікування,харчування ну і все інше за що я можу бути тобі винна
-Лія, перестань....
-Чого ти очікуєш від мене,Дені?
-...
-Нема вже про що говорити?
-Ні,є....
-То давай швидше,я вже змерзла
Я опустила голову та склала руки на грудях.Коли я підняла знову на нього очі ,побачила як він підходить до мене,швидко припіднявши мене за талію цілує.Я спочатку не відповідала,але все ж здалася та поцілувала його у відповідь...Та нарешті до мене дійшло,що я роблю і я й намагалася його відштовхнути.Він перервав поцілунок ,притулив свою голову до моєї та сказав
-Пробач мене,я вчора повів себе як останній придурок.Мені дійсно не варто було кричати на тебе не перевіривши інформацію.Я ідіот,адже ти мені дуже подобаєшся.
-Я ....що?
-Так Лія,ти мені дійсно подобаєшся.
-Я тебе пробачаю.
-Супер,тоді ходімо їсти
-Я не хочу
-Лія,дуже прошу в тебе поїж,тобі треба лікуватися,ти дійсно дуже худа.
-Ми теж !!!Ходімо їсти
З-за дверей ми почули голоси хлопців
-Ви вже помирилися?
Запитав Нікі та Лео
-Так,усміхнулася я
Вони швидко підійшли до мене та стиснули в обіймах,лиш Дені стояв та дивився на нас з усмішкою
-Хлопці,відпустіть мене,я гола
Вони швидко відсторонилися від мене і оглянули з ніх до голови
-А,точно. Ми почекаємо тебе за дверима,одягайся
-Дякую
Хлопці вийшли за двері,а Дені продовжив стояти навпроти мене,і дивився прямо у очі
-Що?...Ти не збираєшся виходити?
-Я щойно зрозумів що ти мені не подобаєшся
-А...ну ...
-Я прочто швлено закоханий в тебе
Після цих слів він обійняв мене та знову поцілував
Я почула як двері в кімнату відкрилися і хлопці знову зайшли до нас
-Нарешті він зізнався.З усмішкою сказав Лео
-Я вже думав що цього моменту не дочекаюся...Засміявся Віл
-Ура,У нашому будинку є парочка.сказав Нікі
-Хах,добре...А тепер вимітайтеся з моєї кімнати,я хочу одягнутися
-Ти Дені залишаєш в кімнаті?
Запитав з усмішкою Лео
Дені подивився на мене ...
-Ні,я взяла його під руку і повела до дверей.Все крокуйте звідси.Швидко закрила за ними двері
Усміхаючись я все ж одягнулася іспустилася на кухню,там на мене чекали хлопці.Ми сіли за стіл та щось обговорювали і сміялися,я відчувала себе ніби в своїй тарілці.Дені щоразу коли дивився на мене ще більше посміхався.
Я закохана,і в мене з'явилася сім'я...
Так пройшло не мало часу,ми з Дені зустрічаємося вже більше двох років,і сьогодні мій випускний з університету.Звісто що всі брати Дейсвел тут,поряд зі мною.Я усміхаюся адже час з ними багато що змінив.Я переборола свою хворобу,відчула що таке справжнє кохання та більше ні разу не виходила на ринг .А ще сьогодні у вечері після святкування я подарую подарунок для Дені,хоча і не знаю як він на це відреагує...
Я отримала диплом,та ми пішли з хлопцями до ресторану.Смачна вечеря,скуштувавши шматочок м'яса мені стало не добре.Тому я вибач лася перед хлопцями і пішла до вбиральні.Коли поверталася назад світло у ресторані було вимкнене,аж раптом на нашому столику запалили свічки,я підійшовши ближче побачила Дені,який стояв до мене спиною.Потім він повернувся став на одне коліно,в руках тримав маленьку коробочку відкрив її і сказав
-Лія...Ти вийдеш за мене
В мене перехопило подих,хлопці по обидві сторони від нього пристально дивилися на мене...
Я почала плакати,та сказала
-Так
Дені міцно обійняв мене та піднявши над землею поцілував
-Я теж маю сюрприз для тебе.Сказала я
-Який!?Поставивши мене на підлогу запитав він
-Ти станеш татом
Дені округлив очі,а потім потонув в усмішці і знову обійняв мене
-Кохаю тебе.Сказав він
-І я тебе
Маленька дівчина,яка приїхала до іншого міста маючи на плечах великий борг батька.Без друзів та родини ,з хворобою від якої магла померти.Тепер має кохання та сім'ю...
Кінець