Частина 10

5 1 0
                                    

Ви знову займалися своїми справами аж поки не прийшла пані Ангеліна і покликала вас обідати. Ви спустилися на низ на кухню.

Ангеліна:Віолетта а чому в тебе шрам біля ока?

Віолетта:Я не знаю як він появився але ми дивилися в книжку з бібліотеки і там було написано що шрам дуже рідкісний і що він передається в спадок і більше нічого не було написано .

Ангеліна:Я просто знаю про цей шрам... цей шрам означає що ти є наполовину ангел і демон тож крила десь за 2 дні будуть інші ніж зазвичай і в тебе буде магія ангела і демона але ти зараз ще не навчилась ні одної магії але не переживай ти всьому навчишся.

Віолетта:Ого я ніколи не могла подумати що зможу бути ангелом і демоном.

Ангеліна:Я коли йшла записувати тебе в школу відразу купила все необхідне для тебе а книжки тобі завтра вчителі дадуть.

Віолетта:Добре дякую.

Ангеліна відала тобі речі і ви з Захаром пішли в свою кімнату готуватися до школи.

Захар:Переживаєш за завтрашній день?

Віолетта:Ні я за те не переживаю.

Захар:Добре.

Віолетта:А в вас в класі тільки самі демони?

Захар:Ні в нас і ангели і демони ну якщо в тебе завтра зміняться крила то для них буде щось нове.

Віолетта:Зрозуміло я вже трохи сумую за персоналом.

Захар:Я тебе розумію.

Він тебе обняв ти цього не хотіла але подумавши ти його тоже обняла.

Захар:А, я думав що ти не любиш обійми.

Віолетта:Ні не люблю.

Захар:Ну добре, а думав що ти любиш...

Віолетта:Тільки класу нічого не розказуй що ми...дружимо.

Захар:Добре не розкажу.

Ви далі говорили про школу потім пішли вечеряти прийшов пан Микола і ви пішли по кімнатах.

Захар:Що з настроєм?

Віолетта:Все добре.

Захар:Точно?

Віолетта:Так все добре.

Ви більше нічого не говорили ти слухала музику і деколи  вишивала бісером(це був подарунок від твоєї кузини на день народження але ти його зараз почала вишивати) і вже готувалися до сну. Ти перевдяглася в піжаму г
зробила водні процедури і лягла в ліжко.

Віолетта:Не спиш?

Захар:Ні.

Віолетта:Ти сьогодні прийдеш до мене в сон?

Захар:Не знаю я ще подумаю.

Віолетта:Ну добре на добраніч.

Захар:На добраніч сонечко.

Ти заснула і тобі всю ніч снились різні моменти з життя які ти ніколи не забудиш.

|Ранок 06:30|

Ти встала і відразу пішла в ванну кімнату переодягатися коли ти вийшла Захар вже був одітий.

Захар:Доброго ранку сонечко.

Віолетта:Доброго ранку Захар.

Захар:Готова до школи?

Віолетта:Так.

Ви взяли рюкзаки і пішли на кухню поснідати. Після сніданку ви вийшли з хати і прямували до школи.

Віолетта:А,до школи далеко іти?

Захар:Якщо летіти то швидше.

Віолетта:А може зараз навчиш?

Захар:Ну добре треба просто розсправити крила розігнатися і рухати крилами як птахи.

Захар показав як то робити. Ти попробувала вилетіти і тобі получилось з першого разу і ти замітила що крила змінили колір одне крило було чорне а друге біле.

Захар:Вау клас в тебе крила змінили колір...Летимо?

Віолетта:Дякую летимо.

Ви полетіли до школи.

Школа  виглядала так само як в твоїй країні.(мені просто пасує писати країна замість міста)Ви зайшли до класу.
            |В класі|
Дівчина:О наш Захар вернувся.

Захар:Всім привіт.

Хлопець:А, це ти нам новеньку привів.

Захар:Саме так це Віолетта Медісон і тепер вона буде вчитися з нами.

Дівчина:О дуже приємно Віолетта я Маргарита Федоренко я є староста класу.

Віолетта:Дуже приємно Маргарита.

Хлопець:Ну а мене Дем'ян 
Розумовський я є найліпший друг Захара.

Віолетта:Дуже приємно Дем'ян.

Всі інші однокласники дивилися на тебе якось по дивному хтось там почав за тебе шаптатить,хтось переказувати іншим. Ти сіла з Захаром і вже очікувала початок уроків.







Всім квітам є цінаWhere stories live. Discover now