"Ти 15-річна дівчинка без матері. Батько прив'язав тебе до компанії.... і тепер живеш з одним хлопцем який тобі дуже подобається...Але, ти потрапляєш в одну країну..."
Ви далі говорили на різні теми потім пішли до кімнати ти слухала музику, а Захар читав книжку потім ти відчула різький біль в спині.
Віолетта:Айййй чому так спина болить?
Захар:Я зараз викличу швидку.
Він взяв телефон і почав дзвонити до швидкої,а ти просто сиділа і плакала від сильного болю.Через 5 хв приїхала швидка і забрала тебе в лікарню з тобою поїхав Захар.
|В лікарні|
Тебе відправили в палату а Захар сидів на коридорі.
Захар:°Чому так довго... вже пройшло десь більше години, а ще навіть ніхто з лікарів не сказав що з нею о вже хтось йде°
Лікар:Захар Бондарчук можете заходити в палату.
Захар зайшов в палату і він дивився на тебе дуже дивно.
Захар:Пане лікар що з нею?
Лікар:Не переживайте з нею буде все добре, а вона місцева?
Захар:Ні вона приїхала вчора вечором.
Лікар:То значить в тебе не дуже так важко як я думав просто коли ти будеш відчувати біль в спині ти просто будеш приймати таблетку яку я тобі зараз дам і частіше випускатимеш крила і воно має пройти десь за 3-5 днів.
Віолетта:Дуже вам дякую пане лікар.
Лікар дав тобі таблетки ти встала з палати і ви пішли додому.
Захар:З тобою все добре.
Віолетта:Так набагато ліпше,а що?
Захар:Що він там з тобою робив?
Віолетта:Він мені перше давав якісь таблетки потім робив масаж крил та все.
Захар:І це все було цілу годину?
Віолетта:Ну я не знаю там в палаті годинника не було якщо ти не замітив.
Захар:Добре головне що з тобою все добре бо я вже почав переживати.
Віолетта:А відколи ти переживаєш за когось?
Захар:Незнаю просто не встигли ми приїхати...
Віолетта:Все дальше не розказуй бо вже голова болить.
Захар:Я тобі вже надоїв?
Віолетта:Ні просто мені дали дуже велику дозу таблеток і тому напевно голова болить.
Поки ви говорили ви вже дійшли до будинку. Ви пішли в кімнату і займались своїми справами. Аж поки не зайшла Марія.
Марія:Привітик,а що ви робите?
Захар:Тобі яке діло?
Марія :Не знаю просто приїжджала швидка... думала щось сталось Віолетта що з тобою?
Віолетта:Чому ви всі пристали зі мною все добре.
Марія пішла в свою кімнату,а ти пішла в ванну кімнату подивитися на себе в дзеркало. Ти подивилася і помітила шрам біля ока:
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Віолетта:°Як він міг появитись якщо я ніде не порізалась.°
Ти пішла в кімнату питатися до Захара про той шрам.
Віолетта:Може ти знаєш що таке біля мого ока?
Він подивився на той шрам і пішов кудись.
Віолетта:°І куди він зібрався?°
Через 10 хв він прийшов з книжкою.
Захар:Це я знайшов в нашій бібліотеці там має бути щось про твій шрам.
Ви гортати сторінки книжки і коли вже закінчувалась книжка найшли його.
Захар:Так зараз подивимось...
Віолетта:І що том бо я взагалі не бачу тексту.
Захар:Там пише що цей шрам він не є на все життя але він дуже рідкісний значить тобі передалось в спадок але від кого?
Віолетта:Добре що не на все життя. Напевно тут жила моя мама якої не стало бо всі інші родичі жили і живуть в моїй країні.
Захар:Мені тоже так здається і тут пише що шрам пропаде через 3 тижні після його проявлення.
Віолетта:О то файно... але є ніби шрами ніколи не пропадають.
Захар:В нашій країні все можливо просто треба надіятись в те що тут написало.
Віолетта:Будем надіятись.
Ви знову займалися своїми справами аж поки не прийшла пані Ангеліна і покликала вас обідати.
