Частина 14

2 1 0
                                    

Ви спали наймиліше ніж завжди бо Захар взяв тебе за талію і так ви спали всю ніч.

            |Ранок 05:55|

Ти ще лежала на ліжку і до тебе подзвонив телефон від того встав Захар.

Захар:Добрий ранок тебе вже хтось згадав.

Віолетта:Добрий ага іду поливлюсь.

Ти встала з ліжка ти подивилась і тобі дзвонив батько.

Віолетта:Захар зможеш побути десь 15 хв тихо?

Захар:Добре а, що сталось?

Віолетта:Я ліпше вулючу на динамік.

Ти підняла трубку і відразу включила на динамік.

Тато:Привіт доню як справи?

Віолетта:Привіт тату все добре а, в тебе?

Тато:В мене ні в мене виявили смертельну хворобу мені лікарі кажуть що мені лишилось ще 2 дні.

Віолетта:Ні тату я не хочу щоб ти вмирав ти мені ще потрібен, а ніяких ліків від тої хвороби немає?

Тато:В мене рак легень з тим вде нічого не зробиш...а, ти в вдома?

Віолетта:Ну як тобі сказати я зараз в Захара батьків.

Тато:Добре залишайся там.

Віолетта:А, чого?

Тато:Тут ходять кілери і вбивають всіх і ще почався такий вірус від якого всі вмирають.

Віолетта:Ого тату ти завтра ще подзвониш?

Тато:Не знаю чи завтра зможу то може для нас вже остання розмова.

Віолетта:Ні тату не збивай трубку я хочу ще з тобою поговорити.

Тато:Пам'ятай я тебе завжди буду любити бо ти в мене єдина дочка можеш дати трубку Захару?

Віолетта:Так зараз.

Ти дала трубку Захару і витирала сльози бо ти всю розмову говорила з сьозами.

Тато:Доброго ранку Захар.

Захар:Доброго пан Назар.

Тато:Я хочу тобі дещо сказати бережи мою доньку і ще одне можеш відійти від Віолетта.

Захар:Добре зараз вийду з кімнати.

Захар вийшов з кімнати.

Тато:І ще якщо ви колись захочете одружитись бо я завжди бачив що в вас там щось є то я даю дозвіл.

Захар:Добре дякую вам пане Назар ви дуже гарно виховали свою доньку я її буду оберігати як зіницю ока.

Тато:Добре дякую тобі я вже все сказав можеш вертатись до Віолетти.

Захар знов вернувся до тебе.

Тато:Все доню будем прощатись залишайся з Захаром  взагалі не їдь не бійся я завжди буду з тобою тільки не в цьому світі тоді бувай.

Віолетта:Бувай тату зустрінемось колись.

Тато:Я завжди буду з тобою я завжди буду дивитись з небес на тебе.

Віолетта:Добре тату.

Ти збила трубку ти витирала сльози але ще не могла заспокоїтись.

Захар:Я тебе розумію це важко.

Він тебе обняв.

Віолетта:Це була моя найрідніша людина.

Захар:Твій батько казав щоб я тебе оберігав.

Віолетта:Добре я тепер додому вже не вернусь залишуся тут бо там небезпечно... чекай, а звідки ти знав що мені там буде небезпечно?

Захар:Я ще можу бачити майбутнє мене так батько навчив ще в дитинстві.

Віолетта:Зрозуміло але ти нічого не казав що помре мій батько.

Захар:Я то знав на перед тільки тобі не казав.

Віолетта:Зрозуміло.

Захар:І ще я бачив тебе в майбутньому.

Віолетта:Розкажи мені цікаво.

Захар:Я ще бачив що в нас продовжаться стосунки і ми...одру...одружимось.

Віолетта:Що?

Захар:Я то не вигадав я то бачив.

Віолетта:Шкода що ти мені того не покажиш.

Захар:А чого ні,покажу.

Він взяв тебе за руку ви закрили очі і ти побачила перед очима себе дорослою Захара так само і ви були одіті як чоловік і дружина і ви поцілувались ти відкрила очі і забрала від Захара руку.


Всім квітам є цінаWhere stories live. Discover now