ти вперше такий зі мною

273 19 2
                                    

Ось і настали останні шкільні дні, на вулиці тепло як літом, що хоть бери та йди купайся в річку. Але сьогодні потрібно в школу.

***
-знову цей будильник... коли вже канікули?..
Сонно пробурмутів Хан.
-ладно скільки там тієї школи? Сьогодні п'ятниця і ще один тиждень і канікули, тільки який смисл ходити до школи якщо ми робимо що хочемо? Легче вже дома сидіти..
Пробормутів Хан і почав збиратися до школи

Зібравшись Хан написав Феліксу (найкращому другові) що вже виходить, для того щоб йти разом до школи так як жили не далеко один від одного

-уже в школі-

-Ну що чим займемося сьогодні після школи?
Запитав Фелікс
-Не знаю...
Відповів Хан
Аж тут вони бачать ту саму компанію
Мінхо, Хьонджин і Чанбін щось говорили йшовши до школи
-Лікс пішли скоріше..
Сказав Хан так як він не зотів бачити ту компанію,по-перше тому що це задири а по-друге Хану подобався Мінхо
-так пішли
Відповів Фелікс так як йому теж не хотілося їх бачити ну по-перше вже зрозуміло чому..а по друге йому подобається Хьонджин
Хлопці швидко пішли до школи аби та компанія їх не помітила, але не Мінхо не Хьонджин і не Чанбін їх не помітили, во обговорювали завтрашній день, вони хотіли піти на природу відпочити

-в класі-
-Лікс а давай завтра підемо на природу відпочити?
-хмм..а давай, але куди?
-я знаю одне круте місце, воно тобі ДУЖЕ сподобається
Усміхаючись сказав Хан
-Ну якщо ти так говориш то добре
Теж усміхаючись сказав Фелікс

Уроки закінчились, і всі вже йдуть по домівках

-Ну що пішли?
Сказав Фелікс
-йди можливо сьогодні сам, мені потрібно по справах сходити, я чесно хотів би піти разом..но сьогодні не вийде
Засмучено відповів Хан
-Ну добре..я тобі сьогодні напишу по приводу завтра
-Добре, бувай Лікс
-Бувай

***

- І навіщо я на це погодився?
Сам в себе питав Хан
Аж тут він чує
- Хан? Що ти тут робиш?
Хан повернувся і побачив
- Чан? Це ти?
- так це я
- ЧАН, Я ТАКИЙ РАДИЙ ТЕБЕ БАЧИТИ!!!
- хех, я теж радий тебе бачити
- так що ти тут робиш?
- я чекаю Чоніна, він попросив допомоги
- Чоніна?
- так а що?
- мені Синмін багато про нього розповідає..
- що? Що розповідає?
- ну він говорить " Чонін такий крутий..він мені так бодобається, його м'яке волосся, його красиві очі як в хитрого лиса.." і багато такого
- ООО ДЯКУЮ ЧАНЕ ЗА ЦЮ ІНФОРМАЦІЮ!!!
- та нема за що..на що таке?
- Синмін дуже подобається Чоніну, я йому це розповім обов'язково
- аа..хех, ну ладно я піду, пока Хан
- Пока Чан
Після того як Хан допоміг і заодно розповів що дізнався про Синміна він пішов прогулятись

***
-В парку-
Хан йшов в навушниках і дивився по бокам на всю цю красу аж тут..
БАХ!!!
Хан не очікував такого і зрозуміло що він впав, коли він підняв голову він побачив..
-Мінхо?
-так я
Трохи з злістю відповів хлопець
- що ти тут робиш?
- гуляю, а що не зрозумілого? Я так бачу ти теж гуляєш? То знай..в наступний раз дивись куди йдеш
Сказав Мінхо, розвернувся і пішов геть, а Хан так і залишився засмучений сидіти на землі
- чому? Чому це коїться зі мною? Як я хочу бути разом з ним..але..це схоже не можливо..
Подумав Хан і після цього піднявся і пішов геть
Хан йшов куди попало..аж тут до нього доходить що він не знає де він..
- стоп..де я? Що це за місце? Я тут перший раз...я що заблукав?
Він йшов в перед не дивлячись під ноги..
Аж тут хтось хватає його за руку
- ТИ ЩО З ДУБА РУХНУВ? я знав що ти не дивишся куди йдеш, але ж не дивитися під ноги в не знайомому для тебе місці.. це вже перебір...
Хан по голосу здогадувався хто це.. але не хотів вірити, він обернувся..і так це був Мінхо, як Хан і здогадувався
- Мінхо...що? ..що таке?
- подивись в низ дурень
Хан подивився в низ і побачив прірву, він міг туди впасти і постраждати..але Мінхо його врятував
- ну що? Тепер ти вже станеш дивитись куди йдеш і заодно під ноги?
- т..так..
- хей що таке?
Запитав старший в молодшого так як в того на лиці було написано що щось не так
Хан хотів щось сказати але в нього відібрало мову
- да що таке? Ти наче привида побачив..
Коли Мінхо подивився в ту сторону куди дивився Хан він побачив...

Дякую що ти є, мій милий ♡Where stories live. Discover now