Дякую що ти є, мій милий ♡

ти зробив не так, як говорив~♡

- де ж він? Чому я його не бачу? Ще й невдобно з відкритими очима плавати... -Думав Хан в пошуках Мінхо під водою
- ОСЬ!! ОСЬ ВІН!! МІНХО!! - Радісно сам собі в думках прокричав Хан
Хан підплив до Мінхо який вже ледве..помер? Ні..не міг..Хан не дасть цього статися...

Хан підплив до Мінхо який був вже без свідомості, він схватив того за тіло однією рукою а другою допомагав собі виплевти на поверхню
-Тим часом на березі-
-ЧАНБІН ЧІМ ТИ ДУМАВ? -Фелікс
-Я ЧІМ ДУМАВ? ЦЕ ВОНИ ЧІМ ДУМАЛИ? -Чанбін
-що? Ти про що? - Хьонджин
-ПРО ТЕ ЩО ВИ НЕ СКАЗАЛИ ЩО МІНХО НЕ ВМІЄ ПЛАВАТИ!!! -Чанбін
-Мінхо сам не хотів нікому говорити про це, я йому говорив "скажи що не вмієш плавати" але він не хотів, і тепер мені цікаво звідки про це дізнався Хан? - Хьонджин
- а..блін..вибач що накричав - Чанбін
- та нічого - Хьонджин
- це все добре..АЛЕ МОЖЕ МИ ДОПОМОЖЕМО ХАНУ? -Фелікс
- ТОЧНО ВОНИ Ж ПРЯМО ЗАРАЗ ТАМ ДЕСЬ!!! -Хьонджин
Хлопці побігли до берега щоб допомогти ( тому що пригати з моста було трохи небезпечно )
- вони що там уже похоронили нас разом чі що? Даже на березі немає -Хан
Як тут на березі появляються троє хлопців
- ооо які люди в галівуді -Хан
Чанбін побіг у воду
- оо шкаф пливе, ну шо кіт ти наш, щас нам шкаф допоможе -Хан
Чанбін підплив до Хана який однією рукою тримав Мінхо а їншою допомогав собі пливти, Чанбін підплив ще ближче і теж схопив Мінхо однією рукою а їншою допомогав собі пливти
- Що ви так довго? -Хан
- так вийшло - Чанбін
Хлопці виплили з води і понесли Мінхо до їхніх палаток
-почекайте я зараз викличу швидку -Хьонджин
-ні не треба -Хан
- Що? Чому?
- по-перше вона буде довго сюди їхати а по-друге я знаю як давати першу медичну допомогу
Хан надав першу медичну допомогу, через деякий час Мінхо прокинувся
-МІНХО!!! -Фелікс
-Нарешті ти прокинувся -Хьонджин
-мг..а що сталося? -Мінхо
-ми тобі потім розповімо, а зараз давайте вибирати хто з ким спить а то в нас тільки 3 палатки -Хьонджин
- я буду сам спати -Чанбін
- добре добре, тоді Хан, ти будеш з Мінхо щоб якщо щось станеться то надаси першу медичну допомогу, а я тоді з Ліксом -Хьонджин
- він вперше назвав мене Ліксом..СТОП МИ БУДЕМО СПАТИ В ОДНІЙ ПАЛАТЦІ? - Подумав Фелікс
Хлопці розійшлися по палатках, і лягли спати
- Хан..-Мінхо
- мм що? -Хан
- а що сьогодні сталося я нічого не пам'ятаю -Мінхо
Насправді Мінхо дещо пам'ятав
- Ну ти я думаю пам'ятаєш як Чанбін тебе пхнув? -Хан
- так..треба було слухати тебе і Хьонджина..ви були праві - Мінхо
- ну нічого -Хан
- ... так що було після того як Чанбін мене пхнув?
Хан розказав все Мінхо, ну як все.. майже все.
- А говорив що якщо я буду тонути то рятувати не будеш - з посмішкою яку не було видно в темряві сказав Мінхо
- ... ну..просто..забудь -Хан
- не забуду, хех, а і ще, круті клички ти даєш -Мінхо
- що? -Хан
- ну Чанбіну підходить така кличка як шкаф -Мінхо
- що? Ти чув коли я це сказав? -Хан
- так, я це чув і чув як ти назвав мене котом -Мінхо
- НЕ ПРАВДА!! тобі здалося.. -Хан
- оой.. білочка ти моя, не стидайся -з посмішкою промовив Мінхо
- не..не називай мене білкою!! -Хан
- я й не називав тебе білкою..я назвав тебе білочкою - Мінхо
- добре добре, але давай вже спати -Хан
- ага, на добраніч білочка -Мінхо
- НЕ...мм добре, на добраніч кошеня -Хан
- кошеня? Даже не кіт? Хех -Мінхо
- все спи! -Хан
- добре добре, ще раз на добраніч білочка -Мінхо
- ... -Хан
- ти даже не будеш сперечатися? -Мінхо
І він почув як його білочка тихенько сопе носиком.
- хех, він вже спить, ладно теж буду спати, не перестану говорити тобі на добраніч~♡ -Мінхо
- мм..спи вже кошеня~ -Хан