Дякую що ти є, мій милий ♡

тобі страшно?

- ти даже не будеш сперечатися? -Мінхо
І він почув як його білочка тихенько сопе носиком.
- хех, він вже спить, ладно теж буду спати, не перестану говорити тобі на добраніч~♡ -Мінхо
- мм..спи вже кошеня~ -Хан

Всі вже спали, але хто міг здогадатися що в ночі буде гроза? А Хан боїться грозу, правда коли там чучуть грім і трохи блискає то йому байдуже, але коли сильно грімить і блискає блискавка він дуже боїться. А в ночі повинна бути дуже потужна гроза, але ніхто не знав.

*Почалася гроза, дуже галасно грімить грім, сильна блискавка*

Хан від страху підскочив з тихеньким писком
- ні..чому?..чому саме зараз?... - дуже тихо говорив зі страхом Хан
- мм..все добре? - сонним голосом промовив Мінхо
- т..так..все добре -Хан
- а чому ти тоді сидиш і тримаєш ковдру так наче ховаєшся? -Мінхо
- просто так...лягай спати -Хан
- ну дивись, як хочеш - Мінхо
І тут дуже галасно прогримів грім і була ще велика блискавка. Хан від страху навіть крикнув, але не дуже галасно, йому було страшно. Він трусився від страху тримаючи ковдру так сильно як тільки можна, в його очах було видно страх, біль і сльози. На вулиці була така сильна блискавка що на секунду Мінхо встиг роздивитися Хана, Хан виглядав таким наляканий що навіть Мінхо вже хотів почати боятися.
- Хан? Що таке? Тобі страшно? Білченя не мовчи будь ласка... -Мінхо
У відповідь Мінхо почув тільки галасний грім і ледве чутно Хана який плакав
- білченя... чому ти не сказав що боїшся грози? - Мінхо
- ну..я... - і після цих слів Хан заплакав ще більше
- ну ти чого? Не треба..моє ти маленьке білченя..я поруч, не бійся - Мінхо
Мінхо підповз до Хана і обійнявши того, почав його заспокоювати, Мінхо гладив по голівці і говорив ніжні слова які заспокоювали Хана. Хан заснув і Мінхо обережно поклав Хана і сам ліг біля нього, обійнявши молодшого він теж заснув і вони так спали всю ніч

-Зранку-
Хан прокинувся перший, і тільки він хотів встати як зрозумів що Мінхо обіймає його за талію
- що? Чому? Чому я нічого не пам'ятаю? Що було в ночі? -думав Хан коли побачив руку старшого
- добрий ранок білченя~♡ - Мінхо
- добрий ранок.. - Хан
- що вже сталося? - Мінхо
- нічого, але..що було в ночі? - Хан
- ти не пам'ятаєш? - Мінхо
- хмм ні, напевно я просто так питаю... звісно я не пам'ятаю - Хан
- ну добре, в ночі була гроза ти сильно налякався і я тебе заспокоював, а потім ми заснули..все - Мінхо
- була гроза?... - з ноткою страху і суму запитав Хан
- так, ну не бійся, все вже давно позаду, так що можна сказати забудь про цю ніч і давай весілля...ой тобто веселитися...пхаха -Мінхо
- ХАХАХА.. весілля? Тобі що вже там приснилося? - Хан
- ХАХАХА.. не знаю - Мінхо
- я звичайно радий за вас але..яке весілля? ви спочатку хоча би зустрічатися почніть - з зовні палатки почувся голос Фелікса
- ой..Лікс ти вже не спиш? - Хан
- ні напевно сплю - Фелікс
- та добре, добре.. а Хьонджин з Чанбіном сплять? - Хан
- так -Фелікс
- дві соні - Мінхо
- ну да, говорить тей хто прокинувся в 12:58 - Фелікс
- ой.. СТОП.. зараз 12:58..що? - Мінхо
- так..не знаю що ви всі в ночі робили що двоє тільки зараз прокинулося а двоє ще сплять - Фелікс
- не правда, я вже не сплю - почувся голос Хьонджина
- ооо..а Чанбін? - Фелікс
- я теж вже не сплю - Чанбін
- тоді давайте снідати і думати чим займемося сьогодні? - Хьонджин
- так, але.. може ви підете почнете готувати а ми поки що з Ханом одягнемось, а то прийшли тут - Мінхо
- ой..так, так, ми підемо - Хьонджин
Троє хлопців пішли починати готувати сніданок
- Хан..а чому ти так боїшся грози? -Мінхо
-...ну...яка різниця? - Хан
- ну розкажи будь ласка... - Мінхо
- нуу - Хан
- ну якщо не хочеш то не потрібно -Мінхо
- добре, добре, я розкажу - Хан

______________________________________

Вибачте що на такий довгий час пропала, не було часу, і вибачаюсь що ця частина не дуже довга. В близький час постараюсь виставити продовження ♡