- Хан..а чому ти так боїшся грози? -Мінхо
-...ну...яка різниця? - Хан
- ну розкажи будь ласка... - Мінхо
- нуу - Хан
- ну якщо не хочеш то не потрібно -Мінхо
- добре, добре, я розкажу - Хан- ну давай, тільки правду - Мінхо
- добре, добре - Хан
- давай, я слухаю тебе - Мінхо
- це почалося з дитинства, коли мені було 7 була сильна гроза, і через неї дім сусідів почав горіти і я бачив цей дим який йшов з дому, бачив як люди були злякані і збігалися біля двору сусідів, бачив я пожежна машина приїхала тушити це все, це так страшно виглядало... - з сльозами на очах говорив Хан
Мінхо побачив як Хан починає плакати і миттєво зреагував, він обійняв Хана і почав його заспокоювати
- хей.. ну ти чого? Білченя це було давно, не бійся, с тобою не коли не станеться подібне, і я.. нікому ніколи не дам тебе образити.. - Мінхо
- дякую.. дякую тобі кошеня - у відповідь з обіймами прошепотів Хан
- ну ви там скоро? - Чанбін
- зараз йдемо - Мінхо
- ой..хахаха - Хан
- ахха, пішли ато вже бушують - Мінхо
- так, пішли - Хан
Хан з Мінхо швидко зібрались і пішли до інших трьох хлопців
- чому ви так довго? - Фелік
- да так, я не міг футболку зайти в Хан шкарпетки - Мінхо
- ...ладно, забули - Хьонджин
Хлопці почали снідати і обговорювати плани на день
- слухайте а давайте в лісі погуляємо, приподой помилуємося? - Чанбін
- тобі озера мало? Що тут природи нема? Хочеш в лісі загубитися? Ну тоді іди на здоров'я - Мінхо
- та шо не так? - Чанбін
- все!.. - Мінхо
- чому ми так? Хороша ідея, я теж буду не проти погуляти в лісі - Хьонджин
- шо ви там забули? Вовків шукати будете чи що? - Мінхо
- та не вовків можна не шукати, я одного занаю його Чан звуть - Хан
- що? - Фелікс,Мінхо,Хьонджин,Чанбін
- ааа...ой... - Хан
- ладно пропустимо цей момент, так що? Ідемо гуляти в ліс? - Хьонджин
- ТАААК - Хан,Фелікс,Чанбін
- ... ладно, бачу вибора в мене немає - Мінхо
Після того як хлопці доїли вони зібралися і пішли гуляти
-в лісі-
- вау як тут гарно - Фелікс
- тааак, дуже - Хан
- ага, тільки обережно, тут не рівна земля, можна впасти - Мінхо
- ага - сказав Хан і почав іти задом на перед і говорити з Феліксом
- нее.. ну ти вабще білка безстрашна? Впадеш будеш повзти до палаток? -Мінхо
- не впаду! - Хан
- побачим, побачим - МінхоНу а що? Як думаєте що станеться? Правильно Хан грохнувся так ще й не просто впав...а з горба (він не дуже крутий і високий але все таки пораниться легко)
- ОЙ...люди в нас білка улетіла... - Чанбін
- що?...куди? - Фелікс
- вниз... - Чанбін
- БЛ# Я Ж ГОВОРИВ ДИВИСЬ КУДИ ЙДЕШ, НЕ ЙДИ ЗАДОМ НАПЕРЕД, НУ НЕТ НАДА БУЛО ЙОМУ РОБИТИ ВСЕ НАВПАКИ!!! - Мінхо
- та не злись ти, 100% все ок - Чанбін
- АААААА.. БЛ#ТЬ БОЛЬНО - Хан
- а...ну походу не ок.. помилка, вибачаюсь - Чанбін
- ХАН НУ ТИ ДУРАК? - крикнув Мінхо і побіг до Хана, який поранений відпочивав знизу
- я не можу зрозуміти..це реальне життя чи кіно якесь? - Хьонджин
ВИ ЧИТАЄТЕ
Дякую що ти є, мій милий ♡
Fanfictionце мій перший фф, і якщо десь будуть помилки вибачаюсь історія про хлопців які врятували один одного, і з просто однокласників стали парой