Центуріон: Новий дім

Розділ IV

Римлянин сидів навпроти свого будинку. У руках він тримав довгу гілку, майже з його зріст. Сидячи на валуні, він, утримуючи ногою заготовину, натягував тонку нитку, сплетену із заячих сухожиль. Пес сидів навпроти господаря, уважно спостерігаючи за процесом.

— Так... Здається зачепив... наче не тріснуло... — центуріон підвівся з теплого валуна. — Спробуємо...

Підібравши прямий прут, що потрапив під руку, центуріон натягнув лук і зробив постріл у бік порожньої криниці. Лук не тріснув. Пес загавкав та побіг слідом за випущеною стрілою. Побродивши трохи в кущах, собака приніс і кинув під ноги господаря снаряд.

— Цього мене один мій друг навчив. Річ давня, але проста у використанні. Це краще ніж метати списи чи намагатися влучити у щось із пращі.

В лісі водилася дичина. Центуріон під час робіт з деревом часто помічав сліди копит. Одного разу він навіть знайшов скинуті роги. Найімовірніше все це були олені.

Нумерій узявся точити якомога більше стріл, наскільки дозволяли кролячі кістки, які він використовував як наконечники. Вечоріло. Покінчивши зі справами, він повернувся до оновленого дому, щоб відпочити.

Власне дім був відремонтований в міру можливостей та ресурсів. Підлога відтепер здебільшого була з викладених кам'яних плиток. Стіни, щільно обліплені внизу землею й цеглою, не пропускали вітер з боку річки, а вночі утримували тепло. Минулого місяця був дощ, який показав місця протікання в покрівлі. Ці щілини Нумерій закрив додатковою черепицею з дерева. У будинок просочувалося світло вже через вікна, колись вони були забиті дошками, а рами їх перекошені. У внутрішньому саду центуріон почистив територію та постелив нову стежку з каменю, чергуючи його зі старими мармуровими плитами.

До будівлі вдалося прибудувати стійло для коня і віслюка. Сарай був відновлений. Тепер у ньому зберігалися матеріали та інструменти. Центуріон за цей місяць почистив ділянку вздовж паркану, заодно замінивши його на новий, плетений з гілок. Проте робота була виконана лише із будинком, сараєм та парканом. На подвір'ї, на майбутньому городі продовжували рости чагарники. Колодязь все ще був порожнім і порослим. Камінь для роздумів обплітали гілки вишні, які кололи в спину римлянина.

А зараз Нумерій заніс лук та стріли на кухню, поклав їх біля входу. Позіхаючи, він вирушив до спальні. Там він перекусив залишками від сніданку й ліг спати. Завтра на нього чекало полювання.