Моя психологія

Друг воскрес

Я дивлюсь на телефон, який без зупину дзвонить. Не можу повурухнути собою. Руки трясуться. Рот трішки привідкритий.Я почула, як мене відгукують:
- Мені відповісти? - запитав Ваня підходячи до мене.
Я підняла на нього погляд й побачила схвильованість. В моїх він точно побачив страх. Страх знову відчути ті відчуття, коли знайомі пожартували на цю тему...
Я замотала головою в знак протеста. Поглядаючи на телефон знову я натицнула на прийняти:
- А-ал-ло-о? - мій голос не впізнати.
- Через годину на мосту,- голос був замаскірованим,- можеш взяти Його.
Почулись гудки.
- Ч-через на мосту,- сказаоа я дивлячись в підлогу,- він сказ-за-ав, щоб я пішла з Іваном.
Іван підійшов до мене й великим й вказівним пальцями підняв за підборідок.
- Тобі вистачить годину, щоб розповісти мені, що все це за чортівня?- сказав він тихо. Я кивнула.
- Алін,- сказала мама.
- Все добре, мам. Я справлюсь,- сказала я посміхаючись сумно.
Ми піднялись в мою кімнату. Ваня сів на ліжко а я обійнявши себе руками приблизилась до вікна й поглядала на колихання вітром.
- Коли ми жили в старому місті в мене був кращий друг - Андрій, йому 19. Він завждм називав мене Альїночкою.- я посміхнулась.
-Ти сам знаєш що зараз твориться в Україні- війна,- було важко говорити,- Андрію прийшла повістка у Луганську область,- голос тремтів,- мені було дуже погано після його від'їзду. Але після п'яти місяців листів, нам повідомили про його смерть,- по щоці пройшлась самотня сльоза,- я не могла повірити в це. Я прийшла в себе вже на поминках. Тіло було зіпсоване до невпізнанності.
Мені ставало так погано, що я приходила на його могилу вночі. Мене вели до психіатра через те, що я намагалась накласти на себе руки двічі. Коли батьки мені повідомили, що ми їдемо геть, то я не була у відчаї. Мене вже тут нічого не тримало.
Я закінчила свою розповідь. Мене з-заді дуже міцно обійняли. Я вже не стримувала емоцій. Було справді важко.
- В нас залишилось 45 хвилин,- сказав хлопець цілуючи в плече.
Я повернулась до нього й міцно обійняла. Так хотілось тепла в цю хвилину...
Я почула вібрацію на телефоні. Прийшло SMS:
- "Вас зустріне людина в смоукінгу, йдіть за нею",- прочитала я в голос й поглянула на свого хлопця.
Пальцями він торкнувся мого підборіддя й заглянув в очі.
-Повірь, все буле добре, я буду поряд.
Я не витримала такого близьуого зорового контакту й підійшла іще ближче, щоб поцілувати. Він сильно обвив руками мою талію і тепер між нашими тілами немає ніодної щілинки. Обожнюю ці моменти. Я переборола себе й відлучившись від його вуст обійняла його за талію й уткнулась носом йому в шию.
- К-кол-ли я-а була в стар-рому місті, т-то однокласники мене не лю-любили. В-вон-ни гад-дали, що якщо м-мені прийде л-лист, про те, що він жив-вий я...я...
Більше я не змогла. Я повністю поглибилась в істерику. Ваня притискав мене до себе сильно як міг. Я відтягнулась від нього й поглянула в ці серибристі очі. Не витримавши, знову, я потягнулась й поцілувала його. Він поглибив поцілунок. Я вцепилась йому руками в волосся. На, що він застонав мені в рот. Ми відпрянули один від одного через недостаток кисню. Поглянула на годинник: залишилось 30 хвилин.
- Пора,-сказав брюнет.
Я кивнула.
Перевдягнувшись, ми вийшли з дому.
__________________________________________

Привітики, чуваки^^.
Ось і прода.
В Vk можете поглянути дати виходу нових розділів й фото до них