Частина 13

12 0 0
                                    

Мелл: Окей, але після цього ми поїдемо туди, куди я захочу.

Азалія: Без проблем.

Ми вирішили не обговорювати нещодавні події, заради нашого спокою. ☁️Ще рано, їй потрібно відволіктися.☁️ Включивши к-поп, авто мчало магістраллю. Ліси, річки, озера, швидко проносилися перед очима і ми навіть не встигали отримати насолоду від краєвидів. Через годину приїхали.

Азалія: Ми приїхали в Рейдж.

Мелл: В Рейдж, стоп в Рейдж?

Азалія: Так, це те про що ти думаєш. Чесно, я в такому місці вперше. Ходімо.

Зайшовши до багатоповерхівки та пройшовши 4 поверхи, ми дісталися мети нашої поїздки.

Рейдж кімната-кімната люті, тут люди можуть розбивати посуд, вази, техніку тощо.

Мелл: Ти вибрала чудове місце для відпочинку.

Азалія: Старалася.

Посміхнувшись, я пройшла до переодягальні. ☁️Сподіваюся, мені та Мелл полегшає.☁️ Незабаром почулися звуки битого скла, потім розламаного дерева, а згодом, крики від агресії, радості, суму.

Мелл: Було класно.

Азалія: І не кажи.

Мелл: Тепер моя черга.

Азалія: Окей, розраховую на тебе. Тримай.

Я дала їй ключі, а сама опустила крісло та занурилася в думки. Минула година.

Азалія: Ми вже близько?

Мелл: Так.

Вона говорила це з загадковою посмішкою на вустах. ☁️Розраховую на тебе).☁️ Знову повторила я, але вже подумки. Через котрийсь час, машина зупинилася.

Мелл: Виходь.

Я побачила невеличку хатинку. Зайшовши в середину, відчула різкий, але приємний запах дерева, металу, пряних пахощів змішаних з цитрусом та неначе воском. Вдихнувши на повні груди, розслабилася.

Азалія: Може поясниш? Чи мені самій потрібно здогадатися?

Мелл: Правильно міркуєш.

Азалія: Добре.

Поправляючи волосся, я випадково зачепилася за нього пальцями та помітила, що на руці немає персня. ☁️Дивно, бачила його нещодавно. Куди він міг подітися, злетіти наврядче міг, можливо кудись поклала та забула. Пізніше пошукаю.☁️

Кривава АзаліWhere stories live. Discover now