Пригодницька детективна та з домішками трилеру історія. Юна 21-річна дівчина на ім'я Азалія ще з 9 років починає виявляти та чути те чого не помічають інші. Вона дізнається, що тітка Аннет запрошує її на канікули до себе та стається неочікуване для...
Азалія: Я вже вдома. Усе гаразд. Користувач пише... Сок Те: Добре. На добраніч. Азалія: І тобі. Знаю, я з ним не довго знайома та це прояви ввічливості. ____________________________ Наступного ранку: Азалія: Тітонько о 17:25 починається фестиваль. Я піду туди. Аннет: Добре. Візьми мені звідти якусь їжу, хочу спробувати, що тепер там готують. А, ледь не забула, вигуляй Тео, будь ласка. Азалія: Окей. Її повідок на комоді біля вхідних дверей? Жінка кивнула. Покликавши Тео ми пішли до парку. ☁️ Хай вона погуляє, а я поговорю з Мелл.☁️ Азалія: Хей! Привіт, Меллі. Меллі: І тобі салют! Як в тебе там справи? Азалія: Та поки все добре, ось з Тео гуляю. Дивись як вона виросла. Меллі: Ого! Вона ж напевно більша за мене. На її лиці засяяла щира дитяча усмішка. Меллі: До речі, це ж твоя адреса? Тобто твоєї тітки Аннет. Дівчина продиктувала вулицю та номер будинку. Азалія: Так, щось трапилося? Меллі: Все ок. Азалія: Кажи давай. Меллі: Хочу дещо зробити, до дня народження твоєї тітоньки. Азалія: Окей, в нас сьогодні буде фестиваль. Сподіваюся там буде цікаво. Меллі: Звучить цікаво, шкода, що я не зможу піти з тобою. Вибач, мене кличуть. Бувай! Азалія: Давай. Я вимкнула телефон та побігла на пошуки Тео, тому що втратила її з поля зору. Зайшовши до лісу, я побачила собаку, що на когось голосно гавкала. Це виявився вчорашній хлопець, що так мене налякав. Кріс: Ой, це знову ти. Радий зустрічі. ☁️ А я не дуже.☁️ Азалія: Тео, до мене! Собака завагалася, але підійшла. Кріс: Ну що ти не слідкуєш за своєю собакою? ☁️ Може це буде не ввічливо.☁️ Взявши собаку за повідок я відійшла на метрів 5 і нарешті подивилася на новоспеченого Кріса. Азалія: Вам щось від мене потрібно? Якщо ні, то я піду. Розвернувшись на п'ятках, я ледь втрималася, щоб не втекти звідти. Кріс: Ну куди ти так спішиш? Давай побалакаємо. Він підійшов та майже вхопив мене за зап'ястя, але я вчасно відскочила у сторону. Азалія: Ви в своєму розумі? Тео почала гарчати, а я її і не стримувала. Азалія: Я не збираюся з Вами говорити, тому всього доброго! Тео каджа! 16:50 Азалія: Мені потрібно одягнути, щось підходяще. Я зупинилася на чорних джинсах та широкій футболці, а на голову одягнула кепку. ☁️Так перстень, куди я його поклала?☁️ Через декілька хвилин пошуків, я знайшла прикрасу на підлозі, біля ліжка. ☁️Ой тут якийсь гребінець, буду йти і віднесу тітці.☁️ Я не сильно фарбуюся, тому використала лише помаду, підводку (вибачте, якщо неправильно, але я не пам'ятаю як це буде українською) та трохи гігієнічної помади. Азалія: Тітко Аннет! Тітко Аннет! Відповідь я не отримала. Азалія: Бонні, передай гребінець тітці, будь ласка. Бонні: Окей, а ти на фестиваль? Азалія: Так, йду трохи розвіятися. Бонні: Тоді бажаю гарно провести час. Я взяла свою сумку, попрощалася і пішла до вулиці де проводився фестиваль. Через деякий час, перед моїми очима постала така картина: вогні, що не світяться, тому що ще досить світло, багато маленьких будиночків. Мене привабив шатер з вивіскою "Таро та гадання". ☁️Сходжу поки не розпочалися ці дійства.☁️ Зайшовши всередину, я привіталася з жінкою років 50-55. Чесно я вірю в Таро, гадання, інший світ, привидів, духів і тому подібне. Азалія: Вибачте, але як до Вас звертатися? Таролог: О, я Авгус. Азалія: Пані Авгус, погадаєте мені? Пані Авгус: Ну якщо прийшла, то звісно. Вона вміло перетасувала карти і виклала колоду переді мною. Пані Авгус: Вибери одну з них, але не бери лише вкажи. Я вказала на ту, що була десь між лівою частиною і серединою.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Пані Авгус: Близька тобі людина. Так тепер ще одну.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Пані Авгус: Ну що тобі сказати. Азалія: Кажіть як є. Пані Авгус: Скоре лиха доля настане для когось з близьких тобі людей. Азалія: Дякую. Я, мабуть, піду. До побачення! Пані Авгус: До побачення! на ватних ногах я ледь вийшла. ☁️Головне не накручуй себе, все добре.☁️ Скоро почався фестиваль, під кінець я купила трохи їжі, як просила тітка і пішла додому. Зайшовши до будинку та пройшовши до тітчиної кімнати, я постукала. У відповідь тиша. Відчинивши двері, мене кинуло в жар. Тітка сиділа в кріслі, але з її роту та живота стікала кров. Підбігши, я зрозуміла. Їй вже не можна допомогти. ☁️Рана відкрита, скоріше за все вона "сидить" так вже хвилин 15. Крові вилилося достатньо, щоб вона померла.☁️ Я була в шоці, тому не виражала майже ніяких емоцій. В цей момент в двері постукали, а через декілька секунд увірвалися. В такому стані мене застала Меллі.
