з самого ранку вся кухня у кремові та крихтах. волосся жахливо зав'язане у хвіст, який нагадував пальму. це виглядало так смішно, ніби хлопець папуга. джисон намагався зробити нормальний торт на день народження сестри, все розвалювалося вперше, він був у такій люті... здавалося, що скоро прийде сусідка жалітися на нецензурну лексику з його квартири. і хлопець вже знав, що її словами буде - «у мене внученята вдома, ще понабираються оцього всього.»
ця тітка, років п'ятдесяти, стала б останньою краплею, щоб агресія взяла контроль над тілом. особливо, коли її внучатам по два рочки, а вона заважає працювати. він будує цю піраміду та маже кремом, знову випускає з роту нецензурні слова, а ця пальмочка скоро розвалиться. хлопець вже не витримує, залишає брудну кухню та йде на балкон.
йому пахне кавою, не дивно, коли перший поверх твого під'їзду - кав'ярня. джисон дістає цигарки й підпалює кінець однієї. справді, не зробивши один вдих диму, випускає виріб з губ й біжить на кухню.
він згадав, що не додав ваніль у крем. навалює у миску пів пакетика, бо чим більше, тим краще, він глибоко видихає та бере до рук кондитерський мішок. все ж таки час обмежений.
витративши останні нерви у нього, справді, виходить чудовий десерт, ну як і завжди. прибирати кухню не хотілося, а взагалі навіть думати про прибирання складно. звати когось з друзів було не зручно. правда, коли ті йому дзвонили, щоб допомогти з прибиранням у гуртожитку, джисон одразу приходив.
подумавши про тарганів та інших домашніх тваринок у джисона одразу з'являється хист до прибирання. і вже хлопець йде за потрібними приладдями.
діло йшло до вечора, кухня пахла хімією, про то вона мала товарний вигляд і джисон був щасливим. зустріч повинна відбутися через дві години. ніби мало, ніби багато. треба вимитись від залишків їжі та теж мати товарний вигляд, як у тієї ляьки на вітринах іграшкового магазину.
заради старшої сестри, яка полюбляла офісний стиль, він вдягнувся як клятий олігарх з американського серіалу вісімдесятих. вся класика, яку знайшов: чорні брюки, жакет, жилет, сорочка, краватка... не вистачало чорних блискучих туфлів, але джисон обирає свої затаскані конверси у надписах від друзів та і у власних теж.
чесно... це виглядає як цирк, тому джисон йде переодягатися, вибір залишається на звичайних широких джинсах й світшоті. до зустрічі трохи більше чим пів години. вибігши з квартири, він ледь не впустив торт, над яким трусився від ранку до пізнього обіду. добряче так вспітнівши та перелякавшись - він пішов спокійніше. хлопець зайшов у магазин квітів, взяв великий букет. хоча хотілося одну троянду у целофані, так як це робив її перший хахаль у старшій школі. радісний та з букетом джисон вже сидить у таксі й їде до сестри.
