Несподіване почуття

Андрій

Андрій

Весь вечір я не знаходив собі місця. Певно, недосказанність - це гірше, аніж дізнатися гірку правду. Хоча на мене це не схоже. Зазвичай, я досить прямолінійний. Але чомусь тут забракло духу поставити пряме запитання. Я дуже дорожив нашими стосунками. За цей час, що ми разом Уля стала для мене більше, аніж дівчина, яка подобається. Я бачив у ній людину з якою хотів би провести життя. Навіть хотів освідчитись, підбирав для цього влучний час. А тут таке. Можливо, ми ще не все знаємо одне про одного і потрібен ще час?

З цими думками я добрів додому. Аби вони більше не з'їдали мене, вирішив лягти спати. Я не міг більше ні про що думати.

Зранку побачив повідомлення від Улі. Моє серце забилося частіше. Вона не змінила до мене свого ставлення. Отже все добре? Стало соромно за свої сумніви. Вирішив, що просто включив режим Отелло і, певно, варто його вже вимикати.

Наступні декілька днів все було добре. Неприємні почуття поступово відпускали. Уляна мала вихідні і нам вдалося провести трохи більше часу разом. Навіть в кіно потрапили на фільм про який вже давно розмовляли. Це була комедія. Як же приємно було спостерігати за щирою посмішкою Улі.

Наступного дня Уляна мала зміну в кав'ярні. Цього разу я вже мав вихідний і вирішив зайти за нею завчасно. За стійкою працював вже знайомий мені хлопець. Уля не очікувала побачити мене так рано та і я розумів, що швидше за все вона буде зайнята клієнтами. Проте подумав, що зможу підготуватися до заліку, поки її чекатиму.

- Кава? Чай? - Уляна підійшла до мого столику. - Привіт. Рада тебе бачити.

- Чай з лимоном, будь ласка. Я тебе теж. Все добре?

- Так, звісно. -відповіла вона і посміхнулася. - Зараз принесу чайок.

Дівчина підійшла до стійки і, попросивши у баристи заварити чай, швидко пішла до інших клієнтів. Хлопець підвів на мене погляд. Він наче мене вивчав. Певно, хлопчина не пропустив повз увагу ту сцену, яка була декілька днів назад. Оглянувши мене з ніг до голови, він усміхнувся. Чомусь він мене неабияк дратував.

Коли Уля підійшла забрати мій чай, бариста, ніби ненароком, сказав їй:

- Уляно, до речі цілий день хотів сказати, що ти сьогодні гарно виглядаєш!

- Дякую. - дівчина спантеличено подивилася на нього.

При цьому бариста поглядав в мою сторону. Він чекав мою реакцію. Однак, я вирішив не тішити його самолюбство. Я бачив, що цей комплімент не справив враження на Улю.