Несподіване почуття

Уляна

 Уляна

На вечері було чимало людей. Ми обслуговували новий заїзд гостей. Я навіть встигла втомитися від такого напливу людей. Навіть тітка нам допомагала у той вечір. Розібравшись із всім посудом, та навівши порядок на столах, я зробила собі м'ятного чаю та сіла за столик біля вікна. Надворі було темно та падав рясний сніг. Приємно було спостерігати за пухнастими сніжинками, які танцювали під ліхтарями. Вони здавалися граційними балеринами. Та навіть ця краса за вікном не змогла повністю переключити мене від сумних думок. Повідомлення Оксани не йшло у мене з голови.

Мама казала, що Андрій приходив до нас знову. Вона була певна, що він любить мене. Та і я у цьому не сумнівалася. Однак факти, які виринули, не давали мені спокою. Я щиро вважала, що можу зашкодити його стосункам з батьками, адже Аркадій Петрович чітко висловився, що я не пара його сину. Мені так біло потрібно з кимось про це порозмовляти, аби мати погляд зі сторони.

З зал зайшла ще одна відвідувачка. Не бачила її раніше. Певно, ця жінка була з нового заїзду.

- Ой, я спізнилась на вечерю. Дівчатка, може щось залишилося? Я щойно заселилася, дороги так замело, що не змогла раніше приїхати.

Я підвелася з-за столику та попрямувала до гості.

- Добрий вечір, зараз щось придумаємо. Ви поки присядьте.

- Дякую тобі, голубонько. Я зачекаю.

На кухні ще залишалися страви з вечері. Взяла декілька, аби гостя змогла вибрати. Дещо довелося підігріти. Поставивши все не підніс, пішла в зал до гості.

- Та навіщо так багато? - жінка щиро здивувалася такому різноманіттю.

- Щоб ви могли обрати, що більше смакує.

- Дякую голубонько. Не очікувала такого сервісу.

- Приємного смаку.

- Дякую.

Оскільки, інших відвідувачів не було, я занісши підніс, сіла назад за столик, аби врешті допити вистиглий час. Столик, який обрала гостя, був недалеко від мого.

- Голубонько, як тебе звати? - слова жінки не дали мені провалитися у вир сумних думок.

- Уляна.

- Яке гарне ім'я. А я Марія Павлівна. Будемо знайомі. Я тут не менше двох тижнів планую пробути. Ти давно тут працюєш? Не бачила тебе тут раніше. - продовжила жінка наш діалог.